Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Протокол № 7

оперативної наради навчання працівників

Жмеринського міськрайонного суду

27 липня 2012 року

На нараді присутні 33 працівники суду.

План навчання:

1. Порядок відправки, поштової кореспонденції.

2. Порядок вручення судової повістки.

3. Судовий наказ. Надіслання боржникові копії судового наказу. Строки набрання судовим наказом законної сили.

4. Про взаємозв’язок у діяльності посадових осіб суду і державної виконавчої служби в частині виконання судових рішень.

Слухали: Порядок відправки, поштової кореспонденції.

З доповіддю по даному питанню виступила судовий розпорядник суду Скрипаловська Я.П.

В обговоренні питання взяли участь керівник апарату Насоненко Т.А.,судді суду Верьовочніков В.М., Саландяк О.Я., старший секретар суду Смірнова Є.А.

Обговоривши питання відзначили, що з початку 2011 року у суді успішно запроваджена і використовувалася комп’ютерна програма «Документообіг загальних судів», на сьогоднішній день в суді працює комп’ютерна програма «Д-3» - модернізованіша програма. Будь-який вихідний документ, створений по справі, відображається в реєстрі вихідної кореспонденції. Вихідний номер документа, що підлягає надсиланню, автоматично формується автоматизованою системою таким чином: у листуванні щодо судових справ вихідний номер складається з номера провадження у справі із зазначенням через дріб номера за порядком і через дріб - поточного року;у листуванні щодо інших документів вихідний номер складається з номера номенклатури справ суду, в якому зберігаються матеріали, із зазначенням через дріб номера за порядком і через дріб - поточного року.

За допомогою програми ведеться журнал вихідної кореспонденції. Наприкінці кожного дня з програми роздруковуються відповідний реєстр, який підшиваються до теки.

Обов’язок по реєстрації вихідної документації у Жмеринському міськрайонному суді покладено на судового розпорядника Скрипаловську Яну Петрівну, яка на протязі усього робочого дня займається реєстрацією вихідної пошти.

Однак, в повному обсязі не використовуються можливості програми щодо обліку відправленої простої, рекомендованої кореспонденції, тобто не формуються на їх основі списки поштових реєстрів.

Нарада постановила:

1. Подану інформацію взяти до відома.

Судовому розпоряднику Скрипаловській Яні Петрівні і надалі виконувати належним чином виконувати покладені на неї обов’язки; постійно вивчати та набувати досвіду щодо роботи в КП «Д-3» в частині реєстрації вихідної пошти.
Головному спеціалісту з ІТ організовувати роботу щодо роздрукування журналу вихідної кореспонденції в КП «Д-3».

4. Контроль за виконанням постанови покласти на керівника апарату суду Насоненко Т.А.

Слухали: Порядок вручення судової повістки.

З доповіддю по даному питанню виступив судовий розпорядник Когут С.С.

В обговоренні питання взяли участь керівник апарату суду Насоненко Т.А., старший судовий розпорядник Пастухов С.В., старший секретар суду Смірнова Є.А., секретар суду Мельник О.С.

Обговоривши питання відзначили, що порядок вручення судових повісток регламентується статтею 76 Цивільного кодексу України. В повістці про виклик зазначаються:

1) ім'я фізичної особи чи найменування юридичної особи, якій адресується повістка;

2) найменування та адреса суду;

3) зазначення місця, дня i часу явки за викликом;

4) назва справи, за якою робиться виклик;

5) зазначення, в якості кого викликається особа (як позивач, відповідач, третя особа, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач);

6) зазначення, чи викликається особа в судове засідання чи у попереднє судове засідання, а у разі повторного виклику сторони у зв'язку з необхідністю дати особисті пояснення – про потребу дати особисті пояснення;

7) у разі необхідності – пропозиція особі, яка бере участь у справі, подати всі раніше неподані докази;

8) обов'язок особи, яка одержала судову повістку в зв'язку з відсутністю адресата, за першої можливості вручити її адресату;

9) роз'яснення про наслідки неявки залежно від процесуального статусу особи, яка викликається (накладення штрафу, примусовий привід, розгляд справи за відсутності, залишення заяви без розгляду), а також про обов'язок повідомити суд про причини неявки.

Судова повістка-повідомлення повинна містити найменування та адресу суду, назва справи, вказівку про те, яку дію буде вчинено, місце, день i час її вчинення, а також вказівку про те, що участь у її вчиненні для цієї особи не є обов'язковою.

Судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам — відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом з нею, а за їх відсутності — відповідній житлово-експлуатаційній організації або виконавчому органу місцевого самоврядування. У разі відсутності адресата особа, що доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. Вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі.

Якщо особа, яка бере участь у справі, перебуває під вартою або відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешту, повістка та інші судові документи вручаються їй під розписку адміністрацією місця утримання особи, яка негайно надсилає розписку та письмові пояснення цієї особи до суду.

Особам, які проживають за межами України, судові повістки вручаються в порядку, визначеному міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, в разі відсутності таких — через дипломатичні представництва та консульські установи України за місцем проживання цих осіб.

При відмові адресата одержати повістку, особа, яка її доставляє робить відповідну відмітку про це і повертає повістку до суду. В такому випадку адресат вважається повідомленим. При цьому тут не потрібно переконувати інших осіб, крім даного кур’єра, про реальну наявність факту відмови в одержанні повістки. Цей факт посвідчується тією особою, яка доставляє повістку одноособово і не потребує ніякого іншого підтвердження. На відміну від Кодексу 1963 року, де така відмова вимагала підтвердження підписом службової особи домоуправління чи виконкому сільської Ради народних депутатів, або представника адміністрації за місцем роботи, або підписами не менше двох громадян.

Якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку,визначеному Цивільним кодексом.

Нарада постановила:

1. Подану інформацію взяти до відома.

2. Секретарям судових засідань належним чином оформляти судові повістки.

3. Контроль за виконанням постанови покласти на керівника апарату суду Насоненко Т.А.

Слухали: Судовий наказ. Надіслання боржникові копії судового наказу. Строки набрання судовим наказом законної сили.

З доповіддю по даному питанню виступила помічник судді Жаглюк Я.М.

В обговоренні питання взяли участь керівник апарату суду Насоненко Т.А. , помічник судді Бородавка В.П., старший секретар суду Смірнова Є.А., секретар суду Мельник О.С.

Обговоривши відзначили, що Цивільний процесуальний кодекс України (далі – ЦПК України) передбачає зручний механізм захисту неоспорюваних прав – судовий наказ. Суть судового наказу полягає в спрощеному процесі розгляду справ (у триденний строк від дня подання заяви) і винесення відповідного рішення, що і оформляється судовим наказом.

Особливістю наказного провадження є те, що сторонами в ньому виступають не позивач і відповідач, а стягувач (кредитор) та боржник, хоча в деяких статтях кодекс називає стягувача заявником (як, наприклад в п. 2 ч. 2 ст. 98 ЦПК), а боржника – заінтересованою особою (ч. 2 ст. 26 ЦПК). Ними можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Спрощений порядок наказного провадження обумовлюється й такою особливістю, як обмеженим колом вимог, відносно яких таке провадження допустиме. У відповідності до ст. 96 ЦПК судовий наказ може бути видано, якщо:

1) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати;

2) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника;

3) заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості;

4) заявлено вимогу про присудження аліментів на дитину в розмірі тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших зацікавлених осіб;

5) заявлено вимогу про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів.

У наказному провадженні можуть існувати лише безспірні вимоги заявника – це такі вимоги заявника, із яких не вбачається спір про право, тобто це вимоги, що випливають із повністю визначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин

Важливим є те, що судовий наказ одночасно має силу виконавчого документа, що підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку передбаченому законом.

Стаття 104 ЦК України регулює правила надсилання боржникові копії судового наказу.

Після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію боржникові рекомендованим листом із повідомленням.

Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача з копіями доданих до неї документів.

Копія судового наказу разом з додатками надсилаються фізичній особі — боржнику на адресу, зазначену в документах, передбачених частиною шостою статті 100 Цивільного кодексу, а боржнику — юридичній особі чи фізичній особі — підприємцю, — за адресою місцезнаходження (місця проживання), зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців.

Днем отримання боржником копії судового наказу є дата, зазначена у поштовому повідомленні про вручення. У разі якщо боржник відмовляється від отримання копії судового наказу або відсутній за вказаною адресою, днем отримання боржником копії судового наказу є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову боржника отримати копію судового наказу чи відмітки про відсутність боржника за вказаною адресою.

Боржнику не пізніше наступного дня після видачі судового наказу надсилається копія судового наказу, яка повинна відповідати за своїм змістом оригіналу. Таке повідомлення здійснюється поштою рекомендованим листом із повідомленням.

Боржникові одночасно з копією судового наказу надсилається копія заяви стягувача разом з копіями доданих до неї документів. Таким чином, боржникові надається можливість ознайомлення з матеріалами справи. В супровідному листі боржникові роз'яснюється його право подати заяву про скасування наказу.

Уразі ненадходження від боржника заяви про скасування судового наказу протягом трьох днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили і суд видає його стягувачеві для пред'явлення до виконання.

Якщо суд за результатами розгляду заяви про скасування судового наказу прийняв ухвалу про залишення такої заяви без задоволення або змінив судовий наказ, то судовий наказ чи змінений судовий наказ набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судовий наказ чи змінений судовий наказ, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Якщо у встановлений коментованою статтею триденний строк після спливу десяти днів та за наявності даних про отримання боржником копії судового наказу, від боржника не надійде заяви про скасування судового наказу, судовий наказ набирає законної сили і суд видає його примірник стягувачеві для пред'явлення до виконання.

Додатковий триденний строк встановлений з огляду на строки доставки поштових відправлень (заява про скасування наказу може бути направлена поштою).

Стягувач має право пред'явити наказ до виконання за правилами виконавчого провадження протягом трьох років у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.99 р.

Судовий наказ може бути спрямований безпосередньо суддею для виконання державному виконавцю. Наприклад, згідно зі ст. 364 ЦПК суд допускає негайне виконання рішень (судовий наказ є особливою формою судового рішення), зокрема, у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше, ніж за один місяць. Якщо судовий наказ у подальшому буде скасовано, то питання про поворот виконання вирішується з врахуванням ст. ст. 381, 382 ЦПК та ст. 94 Кодексу законів про працю України тощо.

Якщо стягувач на підставі чинного законодавства звільнений від сплати судового збору, то останній стягується з боржника в дохід відповідного бюджету при винесенні судового наказу.

Нарада постановила:

1. Подану інформацію взяти до відома.

2. Секретарям судових засідань своєчасно передавати справи наказного провадження до канцелярії суду з цивільних справ.

3. Секретарям суду з цивільних справ контролювати хід виконання справ вказаної категорії.

4. Старшому секретарю здійснювати постійний контроль за роботою секретаря канцелярії з цивільних справ.

Слухали: Про взаємозв’язок у діяльності посадових осіб суду і державної виконавчої служби в частині виконання судових рішень.

З доповіддю по даному питанню виступив суддя суду Порощук П.П..

В обговоренні питання взяли участь судді суду Сенько Л.Ю., Шепель К.А., Верьовочніков В.М., керівник апарату суду Насоненко Т.А., старший секретар суду Смірнова Є.А.

Обговоривши відзначили що, статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

Звернення до виконання судових рішень покладається на суд. Вироки, рішення, ухвали та постанови суду передаються на виконання після того, як вони набрали законної сили, крім випадків негайного їх виконання.

Усе листування щодо звернення до виконання вироків, рішень, ухвал і постанов покладається на апарат суду.

У кримінальних справах , якщо особі призначено покарання (основне чи додаткове) у вигляді сплати штрафу, засудженому надсилається лист з роз'ясненням обов'язку сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком законної сили, про що повідомити суд шляхом представлення документа про сплату штрафу. Якщо в установлений строк штраф не сплачено, протягом трьох діб з дня закінчення строку для добровільної сплати штрафу оформляється та надсилається до органу державної виконавчої служби за місцезнаходженням майна засудженого виконавчий лист про примусове стягнення штрафу.

Повернутий до суду виконавчий лист з постановою про неможливість виконання (стягнення штрафу), повторно звертається судом до виконання з роз'ясненням засудженому щодо зняття судимості.

Для виконання судового рішення в цивільній чи адміністративній справі, що набрало законної сили або допущено до негайного виконання, стягувачу за його письмовою заявою видається виконавчий лист. Якщо на підставі постановленого рішення належить передати майно, що є в кількох місцях, або якщо рішення постановлено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право за заявою стягувачів видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину рішення треба виконати за кожним листом. У справах за позовами органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, виконавчі листи видаються за заявами таких органів чи осіб, або осіб, в інтересах яких заявлено позов.

Судові рішення у частині стягнення витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ звертаються до виконання в загальному порядку.

У разі неотримання судом повідомлення (даних про отримання боржником копії судового наказу) судовий наказ вважається таким, що не набрав законної сили.

Після отримання судом відомостей щодо точного місцезнаходження (місця проживання) боржника копія судового наказу надсилається боржнику повторно

У справах окремого провадження звертається до виконання копія рішення суду. Звернення до виконання у справах про усиновлення проводиться шляхом надіслання копії рішення суду до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, а у справах про усиновлення дітей іноземцями - також до Державного департаменту з усиновлення та захисту прав дитини.

У справах про позбавлення батьківських прав після набрання рішенням суду законної сили суд надсилає копію рішення державному органу реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Звернення до виконання рішень іноземних судів проводиться в загальному порядку.

Якщо судом було вжито заходів щодо забезпечення позову за заявою осіб, на користь яких ухвалено судове рішення, суд разом з виконавчим листом видає копію документів, які підтверджують виконання ухвали суду про забезпечення позову.

Виконавчі листи виписуються не пізніше другого дня після набрання рішенням суду законної сили, а в справах, у яких рішення підлягає негайному виконанню, - у день постановлення рішення.

Виконавчі листи повинні заповнюватись чітко і грамотно. Ніякі помарки і виправлення у виконавчих листах не допускаються. Під час заповнення виконавчих листів про стягнення грошових сум на користь організацій вказуються номери рахунків у фінансових установах на підставі даних, що є в матеріалах судової справи.

Виконавчі листи реєструються в журналі обліку виконавчих документів, виданих судом (додаток 48).

У разі особистої явки стягувача виконавчий лист видається йому на руки під підпис.

На письмове прохання стягувача виконавчий лист судом надсилається для виконання в органи державної виконавчої служби або рекомендованим відправленням із супровідним листом стягувачу. Повернутий без вручення стягувачу виконавчий лист разом з конвертом приєднується до справи. У разі повторного звернення стягувача до суду йому видається виконавчий лист.

У разі видачі дубліката виконавчого листа робиться відповідна відмітка в журналі обліку виконавчих документів, виданих судом (у графі "Примітки").

У справах про стягнення аліментів, про відшкодування збитків, завданих злочином, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я або втратою годувальника, про стягнення грошових сум з посадових осіб, винних у незаконному звільненні чи переведенні працівників або в невиконанні рішення суду про поновлення на роботі виконавчий лист передається судом на руки стягувачу за його заявою після набрання рішенням суду чинності або на вимогу стягувача надсилається за його місцем проживання.

Виконавчі документи про стягнення судового збору надсилаються судом до місцевих органів державної податкової служби за місцезнаходженням суду.

У разі винесення судом ухвали про розшук боржника копія цієї ухвали надсилається в орган внутрішніх справ для виконання за останнім місцем реєстрації боржника.

Листування щодо виконання судового рішення підшивається до цивільної справи.

Звернення до виконання постанови про накладення штрафу передбачає пропозицію правопорушникові добровільно в 15-денний строк після вручення копії постанови сплатити штраф, про що роз'яснюється в супровідному листі, або під підпис після проголошення суддею постанови. У разі несплати штрафу добровільно копія постанови надсилається органу державної виконавчої служби за місцезнаходженням майна правопорушника, про що робиться відмітка в журналі обліку виконавчих документів, виданих судом.

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів. У виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.

Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа зазначеного вище.

Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Виконавче провадження підлягає закінченню у разі:

1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду;

2) визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання;

3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва;

4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;

5) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі;

6) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення;

7) визнання боржника банкрутом;

8) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;

9) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ;

10) направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби;

11) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону;

12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини;

13) непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону;

14) списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.

У випадках, передбачених пунктами 1-6, 8, 9, 11-13 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Підсумовуючи викладене, можна зазначити, що суди виносять судові рішення у справах, а рішення, що набрали законної сили - обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, але нерідко судові рішення не виконуються боржниками добровільно, у зв’язку з чим держава зобов’язана забезпечити примусове його виконання. Для повного та неупередженого виконання рішень судів, що набрали законної сили і створено державну виконавчу службу. Отже, саме в частині виконання рішень суду і проявляється безпосередній і стислий зв’язок між посадовими особами суду і державної виконавчої служби.

Нарада постановила:

1. Подану інформацію взяти до відома.

2. Секретарям суду повно вносити усі дані про боржника у виконавчі документи, відповідно до резолютивної частини судового рішення.

3. Контроль за виконанням постанови покласти на керівника апарату суду Насоненко Т.А.

КЕРІВНИК АПАРАТУ

ЖМЕРИНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Т.А.НАСОНЕНКО

Секретар А.В.Шпиль

Протокол № 7 від 27 липня 2012 року