Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Протокол № 10

оперативної наради навчання працівників

Жмеринського міськрайонного суду

25 жовтня 2013 року

На нараді присутні 23 працівники суду.

План навчання:

1. Процесуальні аспекти порушення провадження у справі та вирішення спорів у судах першої інстанції.

2. Приймання й облік апеляцій, апеляційних скарг, касаційних скарг та касаційних подань на судові рішення.

3. Про порядок ведення трудових книжок працівників.

Слухали: Процесуальні аспекти порушення провадження у справі та вирішення спорів у судах першої інстанції.

З доповіддю по даному питанню виступила помічник судді Жаглюк Я.М.

В обговоренні питання взяли участь керівник апарату Насоненко Т.А., заступник керівника апарату Скорковський П.Е., помічники суддів Попеско Л.М., Гундерук Н.В.

Обговоривши питання відзначили, щов провадження у справі як стадія цивільного процесу складається з двох взаємопов'язаних дій: пред'явлення позову та прийняття його судом до свого провадження. Процесуальні дії, які виконують учасники процесу на цій стадії, врегульовані гл. 2 розд. III ЦПК.

Цивільна справа згідно із ст. З ЦПК порушується у суді за заявою осіб, які звернулися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси. У справах позовного провадження процесуальним засобом звернення до суду є позов, у справах наказного та окремого провадження - заява.

Пред'явлення позову до суду являє собою реалізацію позивачем права на пред'явлення позову. Саме з цією процесуальною дією пов'язується початок процесу у справі. Наявність права на пред'явлення позову є обов'язковим для порушення провадження у справі. Крім того необхідним є дотримання умов, порядку і форми реалізації цього права.

Однією з головних умов для пред'явлення позову є наявність у особи, яка подає позовну заяву, цивільної процесуальної дієздатності (ст. 29 ЦПК). Якщо позовна заява була подана недієздатною особою, суд повертає її позивачеві, а якщо недієздатність виявилася у ході розгляду справи, - залишає таку заяву без розгляду. Однак до суду може звернутися законний представник недієздатної особи. До умов для пред'явлення позову також можна віднести наявність належним чином посвідчених повноважень на ведення справи, якщо позовна заява подається представником позивача. Відсутність документів, що підтверджують повноваження представника, призводить до повернення судом такої заяви.

Порядок пред'явлення позову полягає у дотриманні правил про підсудність, встановлених статтями 107-116 ЦПК, і оплаті судового збору за подання позовної заяви. У разі порушення вимоги про підсудність суд повертає заяву та вказує, до якого суду слід звернутися позивачеві. Наслідком несплати судового збору є залишення позовної заяви без руху або її повернення.

Якщо подана до суду позовна заява містить вимоги, за якими може бути видано судовий наказ (ч. 1 ст. 96 ЦПК), обов'язковою умовою пред'явлення такої заяви є наявність доданої до неї ухвали суду про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом. У разі недотримання цього порядку суд ухвалою повертає таку позовну заяву.

Крім того необхідно додержуватися процесуальної форми позову, якою є письмова позовна заява, яка пред'являється до суду першої інстанції, де вона реєструється в автоматизованій системі документообігу суду. За допомогою цієї системи, за принципом вірогідності і з урахуванням спеціалізації, визначається суддя, якому, не пізніше наступного дня і передається справа.

Позовна заява має відповідати вимогам щодо її змісту. Зокрема, згідно із ст. 119 ЦПК реквізитами позовної заяви є: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог (позивач також має право об'єднати в одній позовній заяві кілька пов'язаних між собою вимог); 4) ціна позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви. Позовна заява обов'язково підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання.

До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору, довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника, якщо позовна заява подається представником позивача. У разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві мають бути зазначені підстави такого звернення. Позовна заява, подана після забезпечення доказів або позову, повинна містити також відомості про забезпечення доказів або позову.

Законами можуть встановлюватися й інші вимоги, яким має відповідати позовна заява (ч. 4 ст. 119 ЦПК).

Відповідно до ст. 120 ЦПК позовна заява та документи, які приєднуються до неї, повинна бути подана до суду у копіях згідно з кількістю відповідачів і третіх осіб. Однак це правило не поширюється на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.

За нормами цивільно-процесуального законодавства існує два види постанов суду першої інстанції: 1) рішення; 2) ухвали. В формі рішення виступають постанови суди першої інстанції з приводу вирішення справи по суті незалежно від виду провадження. Постанови суду, якими вирішується окремі питання процесуального характеру називаються ухвалами. Існує 3 види рішень: 1) про присудження; 2) про визнання; 3) про перетворювання. Суть судового рішення полягає в тому, що воно є основним й найважливішим актом правосуддя, завжди постановляється від імені держави і спрямовується на захист прав і законних інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Гл.22 ЦПК. Ст.202 – рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Ст.209 – рішення повинно бути постановлено у передбаченому законом порядку. Ст.211 – обов‘язково викладається в письмовій формі, за встановленим змістом (ст.293 ЦПК). Рішення проголошується публічно (ст.212 ЦПК). Законність судового рішення (Постанова Пленуму ВС УРСР від 29.12.76 “Про судові рішення”) – означає його правосудність. Рішення суду повинно бути постановлено в тому ж судовому засіданні, де розглядалася справа, але відповідно до ч.4 ст.209 ЦПК, в особливо складних випадках складання мотивувальної частини може бути відкладено на строк не більше 3 днів. Ст.216 – суд зобов‘язаний протягом 5 днів надіслати копії судового рішення особам, які були відсутні. Ст.213 ч.4 – суд не вправі самостійно змінити або скасувати рішення, які вже проголошені.

Нарада постановила:

1. Подану інформацію взяти до відома.

2. Контроль за виконанням постанови покласти на керівника апарату Жмеринського міськрайонного суду Насоненко Т.А.

Слухали: Приймання й облік апеляцій, апеляційних скарг, касаційних скарг та касаційних подань на судові рішення.

З доповіддю по даному питанню виступила секретар суду Рафа О.М.

В обговоренні питання взяли участь керівник апарату суду Насоненко Т.А., помічники суддів : Попеско Л.М., Гундерук Н.В., Посвалюк Л.А.

Обговоривши питання відзначили, що апеляційна скарга на вирок або ухвалу про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру, іншу ухвалу у випадках, передбачених КПК України, що надійшла до суду, реєструється в автоматизованій системі документообігу суду - журналі обліку апеляційних скарг в кримінальних справах. На першій сторінці апеляційної скарги проставляється штамп вхідної кореспонденції із зазначенням дати надходження документа до суду та реєстраційного номера документа. У такому самому порядку реєструються заперечення на апеляційні скарги, що надійшли до суду.

Суд першої інстанції через три дні після закінчення строку апеляційного оскарження судового рішення надсилає отримані апеляційні скарги разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції.

Апеляційні скарги, що надійшли після направлення матеріалів кримінального провадження до суду апеляційної інстанції, не пізніше наступного дня після їх надходження направляються до суду апеляційної інстанції.

Якщо особою, яка подала апеляційну скаргу, дотримано вимоги закону щодо змісту апеляційної скарги, а також у разі усунення порушення вимог закону щодо змісту апеляційної скарги відповідно до постанови про залишення апеляційної скарги без руху за вказівкою головуючого у справі особам, інтересів яких стосується апеляційна скарга, невідкладно надсилається повідомлення про надходження апеляційної скарги. Засудженому, який тримається під вартою, надсилаються через адміністрацію слідчого ізолятора повідомлення про надходження апеляційної скарги та її копія з роз'ясненням права протягом п'яти діб з часу вручення цих документів подати свої заперечення на апеляційну скаргу.

Усі апеляційні скарги після їх надходження в цивільній чи адміністративній справі реєструються в журналі реєстрації вхідної кореспонденції та в журналі обліку заяв про апеляційне оскарження, апеляційних і касаційних скарг у цивільних чи адміністративних справах. Про надходження апеляційної скарги робиться запис у відповідній обліково-статистичній картці. На першій сторінці заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги проставляється штамп вхідної кореспонденції із зазначенням дати надходження документа до суду та реєстраційного номера документа. Після надходження в суд усіх апеляційних скарг у цивільній чи адміністративній справі або через три дні після закінчення строку на подання апеляційної скарги вони разом зі справою надсилаються до апеляційного суду. Апеляційні скарги, що надійшли після цього, не пізніше наступного робочого дня після їхнього надходження надсилаються до апеляційного суду.

Касаційні скарги на судові рішення в кримінальній справі, що надійшли в місцевий суд, повертаються особам, які їх подали, із супровідним листом. У супровідному листі дається роз'яснення порядку касаційного оскарження. Все листування з цього питання підшивається до матеріалів відповідного кримінального провадження.

Про оскарження в порядку касаційного провадження судових рішень у цивільних чи адміністративних справах робиться запис у відповідній обліково-статистичній картці.

Про дату надіслання кримінального провадження до апеляційного чи касаційного суду, повернення провадження до суду і наслідки розгляду за скаргою зазначаються у відповідних обліково-статистичних картках.

Нарада постановила:

1. Подану інформацію взяти до відома.

2. Секретарям суду не порушувати строків направлення апеляційних скарг до апеляційного суду.

3. Контроль за виконанням постанови покласти на старшого секретаря Жмеринського міськрайонного суду Смірнову Є.А.

Слухали: Про порядок ведення трудових книжок працівників.

З доповіддю по даному питанню виступила консультант суду з кадрової роботи Шпиль А.В.

В обговоренні питання взяли участь керівник апарату суду Насоненко Т.А., заступник керівника апарату суду Скорковський П.Е., старший секретар суду Смірнова Є.А.

Обговоривши питання відзначили, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють в суді. При влаштуванні на роботу працівники зобов'язані подавати трудову книжку, оформлену в установленому порядку. Трудові книжки і вкладиші до них заповнюються у

відповідних розділах українською і російською мовами.

Заповнення трудової книжки вперше провадиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.

До трудової книжки вносяться:

відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження;

відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення;

відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України;

відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.

Стягнення до трудової книжки не заносяться.

Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). У розділі "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження", "Відомості про заохочення" трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається.

У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: "Запис за N таким-то недійсний".

Відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або

свідоцтва про народження.

Після зазначення дати заповнення трудової книжки

працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.

У розділі "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства.

Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу.

У графі 3 пишеться: Прийнятий або призначений до відділу, підрозділу, із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду.

До трудових книжок працівників у розділ "Відомості про нагородження" відносяться відомості про нагородження державними нагородами України та відзнаками України; у розділ "Відомості про заохочення" вносяться відомості про заохочення за успіхи у праці.

До трудових книжок не заносяться премії, передбачені системою заробітної плати, або виплата яких носить регулярний характер.

Записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинногозаконодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Наприклад, "Звільнений в зв'язку з прогулом без поважних причин, п.4 ст.40 КЗпП України" ( 322-08 ).

Запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 -

причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер.

Днем звільнення вважається останній день роботи.

У разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Нарада постановила:

1. Подану інформацію взяти до відома.

2. Консультанту суду з кадрової роботи Шпиль А.В. належним чином вести трудові книжки працівників апарату суду та не порушувати строків і порядку внесення записів до трудових книжок.

3. Контроль за виконанням постанови покласти на керівника апарату Жмеринського міськрайонного суду Насоненко Т.А.

Керівник апарату Жмеринського

міськрайонного суду Т.А. Насоненко

Секретар А.В.Шпиль

Протокол № 10 від 25 жовтня 2013 року