Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Протокол № 6
оперативної наради навчання працівників
Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області
24 липня 2014 року
На нараді присутні 19 працівників апарату суду.
План навчання:
1. Про лист начальника ТУДСА України у Вінницькій області Білика В.В. від 18.07.2014 року №03-40/1464 щодо відбору кандидатів на участь у навчальному курсі Японського агентства міжнародного співробітництва ЛСА «Кримінальне правосуддя, як протидія корупції».
2. Впровадження та зміни до комп’ютерної програми «Д-3». Проблемні питання.
3. Про правила поведінки працівника Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області.
4. Про загальні положення, завдання та обов’язки головного спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації (прес - секретаря).
Слухали: Про лист начальника ТУДСА України у Вінницькій області Білика В.В. від 18.07.2014 року №03-40/1464 щодо відбору кандидатів на участь у навчальному курсі Японського агентства міжнародного співробітництва ЛСА «Кримінальне правосуддя, як протидія корупції».
З доповіддю по даному питанню виступила керівник апарату суду Насоненко Т.А.
В обговоренні питання взяли участь заступник керівника апарату суду Скорковський П.Е., помічник судді Мельник А.Г., секретарі суду Колеснік О.В. та Рафа О.М.
Обговоривши питання відзначили, що бажаючих взяти участь у навчальному курсі Японського агентства міжнародного співробітництва ЛСА «Кримінальне правосуддя, як протидія корупції», яке відбудеться в Японії з 05.10.2014 року по 26.11.2014 року, немає.
Нарада постановила:
1. Подану інформацію взяти до відома.
2. Контроль за виконанням постанови покласти на керівника апарату суду Насоненко Т.А.
Слухали: Впровадження та зміни до комп’ютерної програми «Д-3». Проблемні питання.
З доповіддю по даному питанню виступив головний спеціаліст з ІТ Антал П.В.
В обговоренні питання взяли участь керівник апарату суду Насоненко Т.А., старший секретар суду Смірнова Є.А, секретарі суду Рафа О.М., Колеснік О.В., Мельник О.С.
Обговоривши впровадження та зміни до комп’ютерної програми «Д-3» та проблемні питання, збори відмічають, що в зв’язку з неодноразовими оновленнями до програми , вона стала досконалішою зрозумілішою у використанні. Стало менше відмінностей між паперовими та електронними носіями, усунуті недоліки в частині розбіжностей програми з законодавством, що дало змогу вдало сформувати статистичні звіти за 1 півріччя 2014 року, та полегшило роботу з обліково – статистичними картками.
Проте не всі працівники апарату суду вказані оновлені версії інструкції вивчають, тому і допускають помилки в роботі з ОСК та в самій системі.
Нарада постановила:
1. Подану інформацію взяти до відома.
2. Працівникам апарату суду постійно ознайомлюватись з інформацією, яка подається системою КП «Д-3» після її оновлення.
3. Працівникам апарату суду постійно підвищувати свій професійний рівень роботи в КП «Д-3».
4. Головному спеціалісту з ІТ Анталу П.В. надавати практичну допомогу працівникам апарату суду по роботі в КП «Д-3».
5. Керівнику апарату суду Насоненко Т.А. за необхідністю проводити практичні заняття по роботі в КП «Д-3» з працівниками апарату суду.
6. Контроль за виконанням постанови покласти на керівника апарату суду Насоненко Т.А.
Слухали : Про правила поведінки працівника Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області.
З доповіддю по даному питанню виступила керівник апарату суду Насоненко Т.А..
В обговоренні питання взяли участь керівник апарату суду старший секретар суду Смірнова Є.А., старший судовий розпорядник Когут С.С..Обговоривши питання відзначили, що кожен вчинок працівника суду, який принижує гідність людини, може негативно вплинути на його авторитет і довіру до нього у професійній сфері, а також довіру до суду як конкретної державної установи і як інституту судової влади в цілому.
Найвища суспільна й особистісна цінність етичної поведінки працівника суду полягає в її гуманності. Однак, слід зауважити, що в разі конфлікту між загальнолюдською мораллю та професійними настановами перевага повинна бути віддана загальнолюдським моральним цінностям. Лише усвідомлення загальнолюдських та професійних цінностей робить діяльність працівника суду морально наповненою.
Слід зазначити, що категорією "гідність" позначається суб'єктивна цінність особи
стості, усвідомлення нею її соціальної значимості як співмірної з людською сутністю.
Кожен працівник має поводити себе пристойно та уникати будь-яких вчинків, що
принижують його гідність і негативно впливатимуть на імідж суду, у якому він працює, та судової системи в цілому.
Особиста поведінка працівника суду поза робочими годинами не повинна негативно впливати на авторитет суду.
Повага до відвідувачів суду
Кожен працівник суду повинен:
• ставитися до всіх відвідувачів та працівників суду ввічливо та з повагою;
• пам’ятати, що кожна людина, яка звертається до суду, має право на шанобливе
ставлення, допомогу та уважне обслуговування, а її проблеми не можуть бути обтяжливими.
Працівник суду має проявляти терпіння, бути шанобливим та ввічливим до всіх
осіб, з якими він має справу при виконанні своїх посадових обов’язків. У стосунках з відвідувачами працівник суду повинен бути стриманим та не допускати проявів роздратування чи невдоволення.
Наприклад, якщо відвідувач суду має проблеми зі слухом, працівник суду повинен це врахувати і повторити інформацію ще раз. На такі випадки і в ситуаціях,коли людям складно розібратися з розміщеними на стенді реквізитами для сплати судових витрат, працівнику варто мати таку інформацію в письмовому вигляді в достатній кількості, що допоможе уникнути зайвих конфліктів.
У випадку неналежної поведінки з боку відвідувача (спілкування в підвищеному
тоні, образи співробітників, прояви агресії тощо) дуже важливо, щоб керівник з’ясував причини такої поведінки і вибачився, якщо її було спровоковано неналежним ставленням з боку працівника суду. Стандартом належної поведінки збоку працівників суду є уважне спілкування з кожним відвідувачем та прояв поваги до них.
Працівники суду в межах своїх повноважень мають бути готовими прийти на допомогу кожному відвідувачу суду, а не тільки сторонам у судових справах.
Повага до колег
Працівник суду зобов’язаний:
• поважати досвід, знання та професійну позицію своїх колег;
• бути відкритим до співпраці з метою підвищення якості послуг;
• уникати неконструктивної критики своїх колег і нести індивідуальну відповідальність за публічну критику їхньої роботи;
• уникати навмисного поширення чуток і вживання лайливих слів як неприпустимих;
• прагнути отримати нові знання і досвід через обмін інформацією з колегами
та іншими фахівцями з метою підвищення кваліфікації;
• обговорювати у своєму колективі етичні порушення.
Працівники суду повинні усвідомлювати, що стосунки між колегами мають ґрунтуватися на прояві поваги, доброзичливості та усвідомленні наслідків неправильної
поведінки, а тому слід виявляти таку саму повагу та ввічливість до своїх колег, як і до відвідувачів. Також працівники суду мають виявляти належну повагу до цінностей та світогляду своїх співробітників.
Кожен працівник суду повинен намагатися надати послуги відвідувачам суду швидко та якісно. Для цього доцільно практикувати співпрацю з іншими працівниками суду, однак при цьому мати на увазі, що така співпраця має бути в межах компетенції кожного з них.
Неприйнятними є навмисне поширення працівниками суду чуток або публічних
висловлювань та прояви негативного ставлення суддів та колег у присутності відвідувачів.
Розгляд та обговорення питань, пов’язаних з етичними проблемами, потрібно
проводити на внутрішніх нарадах чи зборах колективу суду з детальним аналізом ситуації, а не персон. Мають відійти в минуле публічні нотації з повчаннями окремих членів колективу. Це буде сприяти як збереженню авторитету керівника, так і поваги до особи винуватця ситуації.
Слід уникати також породження конфліктів, зокрема, і через неконструктивну
критику. Якщо ж у колективі конфлікт все-таки виник, потрібно вжити відповідних
заходів для зменшення деструктивного впливу його наслідків. У кожному разі керівник апарату суду має з’ясувати причини виникнення конфлікту та надати голові
суду свої пропозиції щодо його вирішення відповідно до законодавства, не принижуючи при цьому гідності недобросовісного працівника.
Позитивним досвідом є такий, що допускає похвалу керівником працівників публічно, а критику наодинці.
Кожен працівник має право на поважне та гідне ставлення не тільки з боку колег,
а й з боку своїх керівників, суддів і відвідувачів. Підвищення голосу чи приниження
гідності працівника керівником суду чи керівником підрозділу є неприйнятним.
З метою недопущення таких інцидентів у майбутньому, а також задля уникнення
етичних порушень, керівнику апарату суду потрібно сприяти обговоренню згаданих
ситуацій у колективі суду в толерантний спосіб, саме ситуацій, а не осіб.
Етичні проблеми виникають, коли працівники дозволяють собі публічно критикувати або висміювати судові рішення.
Приватні обговорення між подружжям чи офіційний обмін думками між колегами
в кабінеті, на нарадах не повинні розглядатися як порушення етики.
Варто пам’ятати, що на відміну від конструктивної критики, яка завжди зосереджена на покращенні процесів роботи, неконструктивна критика зазвичай стосується особистих характеристик втягнутих у конфлікт осіб. Найкраще не провокувати
подібних ситуацій, а якщо вони все-таки виникли – знайти гідний вихід, при цьому
не стаючи на позицію жодної зі сторін конфлікту.
Працівники суду мають пам’ятати, що їх основне завдання на роботі – це виконання посадових обов’язків.
Закони та правила, які стосуються функціонування суду, постійно коригуються
внаслідок змін у законодавстві, рішень судів або впровадження нових технологій.
Працівникам суду слід поважати практичний досвід своїх колег, користатися ним
із тим, щоб поглиблювати свої знання, підтримувати компетентність у власній професії та надавати кращі послуги.
Працівники суду мають активно використовувати можливість продовження навчання з метою удосконалення своїх професійних навичок і, отже, надання послуг
більш високої якості. Також їм варто прагнути підвищувати свою кваліфікацію, передусім через такі види підвищення кваліфікації, які забезпечують безперервність:
навчання за професійними програмами підвищення кваліфікації; самостійне навчання (самоосвіта), зокрема, участь у щорічному Всеукраїнському конкурсі "Найкращий державний службовець"; тематичні семінари; тематичні короткотермінові
семінари, тренінги; стажування в органах, на які поширюється чинність Закону "Про
державну службу", а також за кордоном.
Щодо обов’язку державних службовців підвищувати свою кваліфікацію як умови
просування по службі див. також статті 10, 27 і 29 Закону України "Про державну
службу"
Толерантність
Працівник суду повинен:
• виконувати свої обов’язки з повагою до прав і свобод людини;
• ставитися до всіх і кожного неупереджено та без дискримінації (словом чи дією)
на підставі расової, релігійної, національної, статевої або політичної приналежності, соціального походження, майнового і посадового становища, мови спілкування та інших обставин;
• не надавати переваг будь-яким громадським чи релігійним об'єднанням, професійним або соціальним групам, організаціям, компаніям, громадянам;
• проявляти повагу до моральних звичаїв і традицій народів, враховуючи
культурні та інші особливості різних етнічних і соціальних груп, релігійних конфесій.
Толерантність – це прояв поваги та сприйняття з розумінням різноманіття культур
нашого світу, форм самовираження та реалізації людської особистості. Формуванню
толерантності працівників суду мають сприяти здобуті знання, розуміння неприйнятності дискримінації, відкрите спілкування та свобода думки, совісті й переконань.
Справедлива система правосуддя має ґрунтуватися на однаковому ставленні до
всіх і кожного, чиї справи розглядають суди.
Працівники суду мають допомагати відвідувачам суду кожного дня й повинні надавати послуги відмінної якості незалежно від раси, релігії, статі, національності,
наявності фізичних вад, віку, соціально-економічного становища чи інших особистих характеристик людини.
Варто підкреслити, що дискримінація має два визначення. Це – (1) різне ставлення до людей, які перебувають в однакових умовах або (2) однакове ставлення
до тих, хто перебуває в різних умовах. Вона може проявлятися в різних формах
(наприклад, у мові, поведінці, ігноруванні потреб особи або прояві зневаги тощо),
і працівники суду повинні усвідомлювати, що під час виконання їхніх посадових
обов’язків недопустима жодна форма дискримінації.
Визначена цими Правилами терпима поведінка працівника суду обумовлена конституційними положеннями про те, що не може бути обмежень для громадян за
ознаками релігійних та інших переконань, етнічного та соціального походження,
місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Стандарти поведінки працівника суду
Законність
У своїй службовій діяльності та поза службою кожен працівник суду зобов’язаний:
• дотримуватися Конституції України та законів України;
• прагнути бути обізнаним з усіма вимогами законів і підзаконних актів, правилами та процедурами щодо своїх службових обов’язків і неухильно виконувати
їх.
Судова система є окремою гілкою державної влади і функціонує в суспільстві.
Працівники суду як посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі та в межах
повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Довіра суспільства до судової влади буде підтримуватися й зростати, якщо кожен
працівник суду буде прагнути дотримуватися законів.
Працівники суду зобов’язані враховувати правові обмеження та утримуватися
від дій, які, як їм відомо або видається, є протиправними, сумнівними, неетичними
або такими, на виконання яких у них немає законних повноважень.
Виконання працівниками суду своїх посадових обов’язків регулюється, крім відповідних посадових інструкцій, ще й низкою загальних положень, визначених у правових актах. До їх числа належать Конституція України, Закони України "Про
судоустрій України", "Про державну службу", "Про засади запобігання та протидіїкорупції", Загальні правила поведінки державних службовців. Цей перелік нормативних актів не є вичерпним, а лише вказує на деякі з найважливіших положень які повинні бути відомими працівникам суду.
Працівники суду, які мають труднощі із тлумаченням певних положень законодавства, повинні звернутися за порадою до керівника апарату або до голови суду.
Кожен працівник суду має своєчасно та в повному обсязі відстежувати зміни у
законодавстві, вивчати нові правила та процедури. З цією метою доцільно організовувати навчання в суді.
Професіоналізм
Працівник суду повинен:
• своєчасно й ефективно виконувати посадові обов'язки чесно і сумлінно, відповідно до посадової інструкції, на високому професійному рівні;
• вирішувати самостійно завдання, пов'язані з виконанням посадових функцій,
проявляючи високу організованість, вимогливість і принциповість;
• не заважати іншим працівникам суду виконувати їхні службові обов'язки;
• без наказу керівника утримуватися від виконання обов’язків, непередбачених
посадою.
Професійний підхід працівника суду до роботи з колегами та відвідувачами може
бути продемонстрований через його оперативну роботу на досягнення результату,
добрі навички письмового та усного спілкування, пунктуальність, дотримання вимог
етикету, культуру телефонних розмов, вміння працювати в команді, постійне навчання (систематичне підвищення свого професійного та загально культурного
рівня, оволодіння сучасними технологіями комунікації), прояв поваги до інших, відповідний зовнішній вигляд.
У своїх діях працівники суду повинні виявляти високий рівень поваги, компетентності та професійності. Вони повинні виконувати свою роботу оперативно, старанно, ефективно, ретельно, точно, чесно й прозоро. Працівники суду реалізують
своє право на працю, вільно її обравши та погодившись працювати в суді. Вони отримують заробітну плату з державного бюджету і не повинні вимагати або приймати будь-яку винагороду чи гонорар, крім тієї, що отримують за роботу на своїй
посаді в суді.
Суди використовують державні ресурси, майно та кошти, передані у їхнє розпорядження, і це має відбуватися в максимально ефективний спосіб.
Працівники суду повинні раціонально використовувати кошти на службові відрядження, службовий транспорт та інші подібні витрати – як щодо себе, так і стосовно своїх підлеглих.
Неналежне використання ресурсів суду включає, зокрема, особисті телефонні розмови за рахунок суду, використання офісних матеріалів в позаробочий час чи вдома,
а також використання комп’ютерів та транспортних засобів для неслужбових цілей.
Відповідальність перед суспільством
Працівник суду повинен:
• бути справедливим та неупередженим, виконувати всі свої обов’язки якнайкраще, справедливо та з розумінням своєї суспільної відповідальності;
• з повагою ставитися до громадян, експертів, свідків, адвокатів, прокурорів,
суддів та інших працівників, бути терплячим, ввічливим та доброзичливим;
• утримуватися від висловлювань своїх оцінок та коментарів щодо рішень суду.
Під час виконання своїх посадових обов'язків працівникам суду слід уникати дій,
які можуть викликати у громадян враження як упереджених. Навіть якщо службовець
діє в межах закону, він має дотримуватися норм поведінки, які б виключали підозру
в нечесності, наданні окремим фізичним чи юридичним особам переваг, непередбачених законодавством тощо.
Працівник суду повинен дбати про те, щоб його поведінка – як у суді, так і поза
ним – сприяла збереженню й поглибленню переконання в суспільстві – з боку громадян, експертів, адвокатів і сторін судового процесу – в неупередженості як працівника суду, так і суду в цілому.
Під час виконання своїх посадових обов’язків працівник суду не повинен виявляти
упередженість з особистих, родинних або інших міркувань. Водночас він зобов’язаний повідомляти керівника апарату або голову суду про наявність будь-яких приватних інтересів, які можуть вплинути на виконання його обов’язків, та вживати
заходів до розв’язання будь-яких наявних суперечок у спосіб, що забезпечує захист суспільних інтересів.
Працівник суду має утримуватися від висловлення своєї точки зору щодо законності
та правомірності прийнятих судових рішень. Він/вона не вправі коментувати або тлумачити будь-які рішення; водночас прийнятно робити дозволені головою суду публічні
заяви та пояснювати судові процедури у справі в межах своїх посадових обов’язків.
Неприпустимим є використання будь-яких судових документів чи матеріалів
справи при виконанні інших обов’язків поза судом, а також для демонстрації своїх
політичних переконань.
Зовнішній вигляд
Працівник суду повинен бути охайним, носити діловий одяг та уникати екстравагантності в зовнішньому вигляді; носити нагрудні прозорі таблички (бейджі) із зазначенням свого імені та посади і називати себе на першу вимогу відвідувачів суду.
Зовнішній вигляд працівника суду має важливе значення і впливає на ставлення
до суду та судової влади з боку громадян. Одягатися доречно та професійно є
зовнішнім проявом особистої культури працівника, виявом поваги як до публіки,
так і до суду та суддів. Робота в суді вимагає стриманості в зовнішньому вигляді:
доречним є діловий класичний стиль одягу. Екстравагантність, неврахування пори
року, неохайність в одязі – це ті характеристики манери носіння та вибору одягу,
які псують позитивний імідж працівника суду. Слід носити пристойний одяг, стежити за тим, щоб він завжди був охайним, чистим, напрасованим, панчохи – світлих та темних відтінків без візерунків, взуття – начищеним та вчасно
полагодженим (влітку під час роботи слід уникати носіння занадто відкритих босоніжок та пляжного стилю в одязі). Важливо дбати про особисту регулярну гігієну
тіла, уникаючи використання різких дезодорантів; волосся має бути завжди доглянутим (вимитим, своєчасно підстриженим, причесаним); руки в чоловіків та
жінок мають виглядати охайними, доглянутими, у манікюрі слід уникати лаків яскравих кольорів та носіння занадто довгих штучних гелевих, акрилових та інших нігтів; макіяж повинен буди доречним для офісу, парфуми – лише свіжих або легких ароматів.
Працівникам суду слід завжди пам'ятати, що вони спілкуються не тільки з колегами-співробітниками, а й з громадянами, які звертаються до них з різними проханнями (надати інформацію, копії документів тощо). Недоречний одяг та не
професійний вигляд можуть викликати сумніви у громадян щодо здатності такої особи надати відповідну допомогу.
З метою полегшення спілкування відвідувачів суду з його працівниками працівники суду повинні носити нагрудні прозорі таблички (бейджі), на яких має бути зазначено ім’я та посада особи.
Правила ділової культури вимагають у процесі спілкування по телефону з громадянами, представниками установ, компаній доброзичливо вітати співрозмовника
та називати себе.
Працівник суду, який виконує усі вище згадані вимоги, може розраховувати на підтримку та відповідні заохочення з боку керівництва, визначені у розділі ІV цих Правил.
Крім дотримання належного зовнішнього вигляду, працівники суду повинні дбати
про належний стан свого робочого місця, яке має виглядати впорядкованим та
добре організованим.
Культура спілкування
Працівник суду повинен:
• дотримуватися високої культури спілкування з громадянами, учасниками судового процесу, суддями та своїми колегами;
• бути привітним, спілкуватися рівним, спокійним тоном голосу, уникати надмірної жестикуляції;
• не відповідати на образи, звинувачення або критику з боку громадян, учасників
судового процесу, інших працівників суду аналогічним чином, або іншими проявами агресії, що принижують честь і гідність людини;
• виховувати в собі звичку вибачатися та вміння приймати вибачення інших з
метою залагодження потенційного або наявного конфлікту.
У випадку виникнення конфліктних ситуацій толерантні та сумлінні працівники
суду можуть очікувати на підтримку та розуміння з боку керівництва. Авторитет суд
в суспільстві ґрунтується в тому числі й на культурі спілкування службовців суду з
відвідувачами суду, колегами по роботі та керівництвом.
З перших хвилин контакту з відвідувачами важливо доброзичливо запропонувати
їм свою допомогу. Слід уникати питань на кшталт: «Що Вам треба?», «Чого Ви
хочете?», а також відповідей на зразок: «Я не знаю», «Це не моя справа» тощо. У
спілкуванні з конфліктними відвідувачами працівнику суду слід проявити стриманість
та доброзичливість. Категорично забороняється демонструвати зверхнє ставлення
або вдаватися до лексики, яка може сприйматися як образлива чи зневажлива.
Спілкуючись із суддею, працівник суду повинен проявляти пошану і звертатися
до судді в ході судового процесу "Ваша честь", у розмові з третіми особами відносно судді – "Суддя" (далі називати прізвище судді), в інших випадках допускається
звернення до судді на ім’я та по батькові.
У розмовах між собою в присутності відвідувачів працівники суду повинні уникати
фамільярності.
Працівники суду не повинні втручатися в роботу і справи колег, не допускати гучних обговорень і дискусій в кабінетах. Щоб не заважати роботі колег, слід уникати
підвищених інтонацій.
Конфіденційність інформації
Працівник суду повинен:
• на першу вимогу надавати інформацію відповідно до закону, правил і вимог,що стосуються суду, у якому він/вона працює;
• вживати заходів для того, щоб убезпечити конфіденційність інформації, яка є в його/її розпорядженні,та добросовісно її використовувати;
• не намагатися отримати несанкціонований доступ до інформації, яку він/вона не уповноважений/а мати.
Обов’язок працівника суду зберігати конфіденційність інформації не обмежений
у часі, не пов’язаний з годинами роботи або терміном працевлаштування в суді.
Для забезпечення прозорості та відкритості діяльності суду як органу державної
влади працівники суду не повинні приховувати, навмисно зволікати чи надавати за
певних умов відвідувачам суду інформацію, яка відповідно до закону має бути у
вільному доступі.
Надана інформація має бути достовірною та повною. Працівники суду в межах своїх обов’язків повинні надавати громадянам інформацію різного характеру про проходження їх справ у суді.
Працівники суду мають утримуватися від надання інформації за запитами відвідувачів суду, що є за межами їх знань та досвіду, а також не надавати юридичних
порад, не нав’язувати знайомих адвокатів, однак при цьому вони мають бути готовими надати інформацію про місце знаходження об’єднань /асоціацій/ колегій ,тощо адвокатів або правозахисних організацій, які спеціалізуються на наданні правової допомоги, особливо безкоштовної.
Певна інформація, отримана працівниками суду під час виконання ними своїх
службових обов’язків, може мати приватний характер або бути конфіденційною і
повинна бути захищена в тому числі від несанкціонованого доступу, навмисного
чи випадкового розголошення.
До категорії захищеної інформації належать відомості, що становлять державну
або іншу таємницю, яка охороняється законом, а також конфіденційна інформація
(тобто інформація, яка перебуває в службовому володінні, користуванні або розпорядженні суду), а також відомості про особисте життя громадян, одержані під час
виконання службових обов’язків.
До категорії захищеної інформації також належить довірена працівникові суду
інформація з обмеженим доступом, як це передбачено Законом України "Про інформацію"
Передача зазначеної інформації третім особам можлива лише за попереднім узгодженням з суддею у справі.
Особливої уваги потребує охорона інформації, яка стосується приватних справ
громадян чи комерційних справ компаній або організацій, якщо її було надано у
зв’язку з офіційною справою за умови або обґрунтованого припущення, що вона
залишиться конфіденційною.
Працівник суду також не має права передавати третім особам інформацію про
особисте та сімейне життя, домашню адресу та телефони співробітників або інших
державних службовців без їх дозволу.
Працівники суду ніколи не повинні використовувати конфіденційну чи іншу одержану під час виконання своїх службових обов’язків інформацію для власних цілей
або для користі інших осіб шляхом надання їм порад чи рекомендацій на основі
такої інформації.
Всі вище зазначені обмеження розповсюджуються і на колишніх працівників суду.
Порушення правил зберігання інформації тягне за собою відповідальність згідно
із законодавством України.
Розуміння та допомога
Працівник суду повинен:
• виконувати свої функції, враховуючи рівень знань людини, яка до нього звернулася за допомогою та використовуючи термінологію, яку така особа може зрозуміти.
• допомогти з інформацією стосовно стандартних судових процедур, не надаючи
при цьому порад юридичного характеру.
Задля вирішення власних правових проблем до суду звертаються люди різного
соціального статусу, віку та статі. У роботі працівника суду немає готових рецептів,
як поводитися в конкретній ситуації та як саме спілкуватися з тим чи іншим відвідувачем. Втім, спілкування є найважливішою, а почасти й найскладнішою сферою діяльності в роботі суду.
Для працівника суду важливо уважно вислухати співрозмовника, вникнути в суть
звернення, зорієнтуватися щодо шляхів його задоволення тощо, при цьому не породити конфлікту та вміти знайти компроміси.
Працюючи з відвідувачами суду, працівники мають берегти свій та їхній час, враховувати їхні можливості та обмеження, знання та досвід (або їх відсутність), їхні
емоції та побоювання, а також шанувати їхню людську гідність.
Досить часто запитання відвідувачів мають правовий характер і по суті потребують юридичної консультації. Цей момент особливо проблематичний тоді, коли
відвідувачі описують реальну ситуацію і запитують, що їм слід або чого не слід робити.
Працівники суду за родом і місцем своєї роботи не повинні надавати правової
допомоги, але зобов’язані допомогти відвідувачам суду з наданням інформації про
адреси та телефони найближче розташованих юридичних консультацій, адвокатських об’єднань чи юридичних клінік.
Послідовність
Працівник суду зобов’язаний завжди поводити себе у спосіб, який би сприяв збереженню та зміцненню довіри громадян у цілісність, неупередженість та ефективність суду.
Як державний службовець працівник суду не може брати участі у страйках та
вчиняти інші дії, що перешкоджають нормальному функціонуванню органів державної влади.
Працівник суду не повинен займатися будь-якими видами діяльності, які можуть
поставити під сумнів правомірність його поведінки під час виконання його посадових обов’язків у суді. Це вимагає, щоб працівники суду в усій їхній діяльності – як
професійній, так і приватній – уникали порушень норм етики та вчинення будь-яких
дій, що могли б виглядати як таке порушення. Так, належна професійна поведінка
вимагає, щоб працівники суду з повагою ставилися до всіх відвідувачів суду, юридичних осіб та колег, а також, щоб вони вміло виконували свої обов’язки, виявляючи при цьому принциповість та добросовісність. Крім того, професійна етика вимагає, щоб працівники не допускали поведінки, яка завдає шкоди авторитету суду.
Запобігання конфлікту інтересів
Конфлікт інтересів – протиріччя між приватними інтересами публічного
службовця та його службовими обов’язками, наявність якого може вплинути на
об’єктивність та неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій в процесі його службової діяльності.
Конфлікт інтересів полягає в наявності у працівника суду таких приватних інтересів, які вступають у протиріччя з інтересами правосуддя або можуть перешкоджати належному виконанню обов’язків працівника суду.
Також вважається, що конфлікт інтересів має місце тоді, коли працівник знає, що
судова справа може вплинути на його особисте (або членів його родини) становище таким чином, що розсудлива особа, якій відомі ці обставини, може поставити
під сумнів здатність працівника суду неупереджено виконувати свої посадові
обов’язки.
Це положення важливе не тільки як етична норма. Статтями 12 і 16 Закону
України "Про державну службу" встановлено обмеження щодо призначення на державну посаду та перебування на ній, у тому числі щодо випадків, які можуть створити конфлікт інтересів, і вимагається, щоб працівники повідомляли про потенційні
конфлікти перед призначенням на посаду.
Приватні інтереси – будь-які інтереси публічного службовця, обумовлені
особистими, родинними, дружніми чи будь-якими іншими позаслужбовими стосунками з іншими особами, в тому числі особисті майнові та немайнові інтереси.
Конфлікти інтересів можуть виникати через особисті, сімейні або інші стосунки,
з огляду на колишнє або нинішнє місце роботи, причетність до приватних організацій, фінансові інтереси та інші подібні чинники. Конфлікт інтересів може виникнути також при виконанні адміністративних функцій у суді поза рамками
відправлення правосуддя, як-от з укладенням контрактів на закупівлю товарів та
послуг. Прикладами приватних інтересів, що спричиняють конфлікти, є випадки,
коли працівник суду
• раніше виконував функції адвоката або радника у певній справі;
• особисто був втягнутий у конфлікт сторін;
• особисто чи його близький родич має фінансовий (або інший) інтерес, на який
може суттєво вплинути результат розгляду справи;
• особисто або його близький родич, або знайомий є однією зі сторін справи;
• його близький родич або або знайомий працює на одну зі сторін або адвоката
чи має спільні справи зі стороною або адвокатом;
• володіє особисто або його близький родич, або знайомий підприємством чи
працює на підприємстві, яке планує вступити в договірні стосунки з судом і отри-
мати інформацію від суду, яка дозволила б йому здобути конкурентну перевагу.
Попередження конфлікту інтересів
Працівник суду зобов’язаний:
• уникати будь-яких ситуацій, що можуть спричинити конфлікт інтересів;
• не вдаватися до дій, які можуть бути сприятливими для будь-якої зі сторін у
справі або адвокатів, що беруть участь у процесі;
• не використовувати службове становище для отримання особистої вигоди або
у приватних інтересах інших осіб.
Конфлікт інтересів є порушенням етичних норм, яке підриває довіру громадськості
до судової системи. З цієї причини Правила поведінки вимагають, щоб працівники
суду уникали дій чи заяв, що створюють враження наявності конфліктів інтересів
або особистої прихильності. Працівник повинен виконувати свої посадові обов’язки
справедливо, неупереджено та об’єктивно й утримуватися від участі в будь-якій
справі, в якій він/вона має конфлікт інтересів. Працівник суду повинен дбати про
те, щоб своєю поведінкою підтримувати та зміцнювати віру в неупередженість судової влади.
У випадку, коли працівникові суду відомо про можливий конфлікт інтересів, слід
вжити кроків для уникнення цього конфлікту. Один із можливих підходів при цьому
– поінформувати голову суду або керівника апарату суду, які можуть оцінити рівень
конфлікту і вжити належних заходів для нейтралізації ситуації.
Конфлікт може бути вирішено шляхом обмеження виконання працівником службових обов’язків або усуненням його від виконання обов’язків.
Щоб мати можливість ідентифікувати наявність конфлікту, працівники суду повинні бути обізнаними про свої фінансові інтереси та докладати розумних зусиль,
щоб бути обізнаними про фінансові інтереси своїх близьких родичів. Крім того,
практика регулярного оприлюднення фінансової інформації може виявитися корисним способом зняття занепокоєності щодо можливої особистої прихильності або
упередженості.
Працівник суду не повинен:
• впливати або намагатися вплинути на процес розгляду справ суддями;
• допускати, щоб його особисті, сімейні, суспільні або інші відносини впливали
на його службову діяльність;
• використовувати службове становище для отримання особистої вигоди або у
приватних інтересах інших осіб.
Належне здійснення правосуддя вимагає, щоб працівники суду не використовували свою посаду для власної користі.
Оскільки відповідно до статті 126 Конституції України вплив на суддів у будь-який
спосіб забороняється, працівник суду не повинен використовувати своє службове
становище для сприяння власним чи інших осіб приватним інтересам або дозволяти
іншим створювати враження, що, працюючи в суді, вони перебувають в особливому
становищі, яке дає їм змогу впливати на стан справ чи хід процесів у суді. Так, працівник суду за жодних обставин не повинен впливати або намагатися вплинути на
розподіл справ із тим, щоб справа надійшла до конкретного судді або не надійшла
до певного судді чи створювати враження, що йому таке під силу. Працівник суду
не повинен виконувати свої обов’язки у спосіб, що неправомірно надає перевагу
одній зі сторін, її адвокату чи іншим особам, які співпрацюють із судом. Працівники
суду також не повинні використовувати службове становище для здобуття неправомірних пільг чи вигод для себе чи для когось іншого.
Через зовнішні зв’язки перед працівником нерідко постає спокуса надати певну
послугу чи не надавати допомоги. Працівники суду не повинні допускати впливу сімейних, соціальних чи інших зв’язків або рангу, посади чи авторитету будь-якої
особи на виконання їх посадових обов’язків.
Практика різного ставлення до осіб в таких ситуаціях, крім того, що є проявом
дискримінації, негативно позначується на моралі працівників та підриває довіру
до судової системи. В усіх ситуаціях, де інтереси вступають у конфлікт, важливо
дбати про те, як це виглядає збоку.
Працівникам суду забороняється свідомо просувати чи рекомендувати для
працевлаштування до суду своїх близьких родичів в обхід установлених процедур
Закон України "Про державну службу" регулює питання прийняття на державну
службу в суд, а також регулює рішення щодо кар’єрного просування на державній
службі. Державні службовці та робітники приймаються на роботу згідно з чинним
трудовим законодавством на загальних підставах шляхом укладення трудового договору.
З метою недопущення підриву авторитету суду як державного органу працівникам суду забороняється свідомо просувати працівника на більш високу посаду чи
рекомендувати своїх близьких родичів для прийняття на вакантну посаду в суду, чи
звертатися до голови суду, чи конкурсної комісії в обхід установлених процедур.
Наприклад, коли в суді виникла вакантна посада секретаря судового засідання, консультант суду з кадрових питань поінформував про це лише одну з
трьох осіб, які перебували в кадровому резерві, і тільки ту, яка мала з ним родинні стосунки. Саме цю особу було в подальшому прийнято на посаду секретаря судового засідання без конкурсного відбору. У цьому випадку консультантом суду було допущено порушення не лише стандартів поведінки працівників суду щодо конфлікту інтересів, але й положення закону про запобігання корупції.
На поведінку працівника вплинули родинні стосунки, і він в цій ситуації не виконав своїх обов’язків належним чином, оскільки після з’ясування кількості осіб
кадрового резерву, мав би запропонувати всіх кандидатів голові суду чи конкурсній комісії для вирішення питання, хто з трьох є найкращим кандидатом для
найму на роботу.
Працівник суду не повинен використовувати своє становище/посаду в суді для
привілейованого працевлаштування близької особи чи родича. Втім це не значить,
що за наявності вакансії у суді працівник суду не може повідомити своєму родичу
про таку можливість, однак він жодним чином не має права давати підстав думати,
що його робота в суді може допомогти цій особі отримати роботу поза конкурсом
за наявності інших кандидатів.
Там, де обставини вимагають, щоб працівник суду безпосередньо співпрацював
зі своїм родичем, гарною практикою для працівника суду є інформування голови
суду про такі обставини.
Відповідальність
Недобросовісне виконання працівником суду обов’язків, або зловживання наданими правами, з огляду на характер порушення, а також порушення вимог цих Правил можуть бути підставою для дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
Відповідальність настає в межах і порядку, встановлених чинним законодавством.
Державні службовці, як і інші громадяни, можуть притягатися до кримінальної,
адміністративної, цивільно-правової або дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Згідно зі статтею 14 Закону України "Про державну службу" до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення
своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює, а також за порушення інших норм,передбачених Загальними правилами поведінки державного службовця, застосовуються дисциплінарні стягнення.
Дисциплінарні стягнення аж до звільнення з посади до державного службовця застосовуються у порядку, визначеному Кодексом законів про працю України, Законом України "Про державну службу".
Крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю,
можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу, як попередження про
неповну службову відповідність та затримка до одного року у присвоєнні чергового
рангу або у призначенні на вищу посаду.
Також за вчинення правопорушень (такими можуть бути й окремі порушення Правил, зокрема вчинення корупційних діянь) державний службовець, в установленому
законом порядку, притягається до відповідальності згідно зі статтями 18, 19 Закону
України "Про засади запобігання та протидії корупції".
Ці Правила поширюються на будь-яку особу, яка працює в суді, крім суддів.
На державних службовців суду крім цих Правил поширюються також Загальні пра-
вила поведінки державного службовця.
Ці Правила стосуються всіх працівників апарату суду (державних службовців та
службовців).
Нарада постановила:
1. Подану інформацію взяти до відома.
2. Працівникам апарату суду неухильно дотримуватись вимог Правил поведінки працівників суду, затверджених рішенням Ради суддів України від 06.02.2009 року №33.
3. Контроль за виконанням постанови покласти на керівника апарату суду Насоненко Т.А.
Слухали : Про загальні положення, завдання та обов’язки головного спеціаліста із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації (прес - секретаря).
З доповіддю по даному питанню виступила керівник апарату суду Насоненко Т.А.
В обговоренні питання взяли участь помічники судді Жаглюк Я.М., Кулішко О.В., діловоди суду Літвінчук А.В. та Спіженко О.С.
Обговоривши питання відзначили, що на виконання рішення XI з’їзду суддів України від 22.02.2013 р. щодо запровадження в судах посади прес-секретаря, на підставі статей 146, 147 та 149 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", cтатті 12 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації", з метою забезпечення максимально прозорого доступу суспільства до інформації про діяльність судів, підтримки відносин між судами та громадськістю, а також для зміцнення авторитету та підвищення іміджу судової влади України, наказом керівника апарату Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області № 47 о/д від 30.12.2013р. обов’язки прес-секретаря із забезпечення зв’язків з засобами масової інформації покладені на заступника керівника апарату Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Скорковського Павла Едуардовича.
|
Прес-секретар призначається на посаду та звiльняється з посади наказом керiвника апарату суду з дотриманням вимог трудового законодавства та законодавства України про державну службу. Застосування заходiв заохочення та дисциплiнарного стягнення до прес-секретаря здiйснюється керiвником апарату суду. На посаду прес-секретаря призначається особа, яка має вищу освiту вiдповiдного напряму з освiтньо-квалiфiкацiйним рiвнем спецiалiста або магiстра, стаж роботи на посадах державної служби чи в органах мiсцевого самоврядування не менше трьох рокiв. (із посадової інструкції) |
У своїй роботi прес-секретар суду Скорковський П.Е. керується законодавством України та посадовою iнструкцiєю.
З метою забезпечення зв’язкiв з засобами масової iнформацiї:
· Скорковський П.Е. координує процес розробки комунiкацiйної стратегiї суду з метою побудови ефективних взаємовiдносин iз цiльовою аудиторiєю суду, пiдвищення обiзнаностi про дiяльнiсть суду;
· дослiджує матерiали та готує проекти текстiв статей для розмiщення їх у нацiональних, регiональних та мiсцевих друкованих ЗМІ, а також Інтернет-ресурсах та проектiв доповiдей, довiдок та iнших матерiалiв для виступiв керiвництва суду.
Так у першому півріччі 2014 року до Жмеринського міськрайонного суду надійшло 4 звернення від громадян. Проекти вiдповiдей вiдповiдно до посадової інструкції готував Скорковський П.Е..
Для зміцнення авторитету та підвищення іміджу судової влади прес-секретарем суду Скорковським П.Е. не одноразово готувалися проекти де висвітлювалась робота суду у мiсцевих друкованих ЗМІ, а саме: звіт про роботу суду за 2013 рік , статті про грошове стягнення – за неявку в суд, про розірвання шлюбу в судовому порядку, про амністію у 2014р., роз’яснювались новели чинного законодавства.
Нарада постановила:
1. Подану інформацію взяти до відома.
2. Прес-секретарю суду Скорковському П.Е. для зміцнення авторитету та підвищення іміджу судової влади готувати проекти відповідей на звернення громадян , та проекти статей, де висвітлювати роботу суду у мiсцевих друкованих ЗМІ.
3. Контроль за виконанням постанови покласти на керівника апарату суду Насоненко Т.А.
Керівник апарату Жмеринського
міськрайонного суду Т.А. Насоненко
Секретар Н.М. Лукашова
_03_03.png)
