Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Протокол № 10

наради навчання працівників апарату Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області

30 жовтня 2015 року

На нараді присутні 28 працівників суду.

План навчання:

1. Судова влада та ЗМІ: забезпечення об’єктивного і неупередженого висвітлення діяльності загальних суддів. Проблеми підвищення авторитету судової влади в українському суспільстві. Моделювання проведення судових засідань при допуску до судового процесу засобів масової інформації. Роз’яснення положень ЗУ «Про інформацію» в частині організації діяльності суду.

2. Організація роботи по систематизації та кодифікації законодавчих та інших нормативно – правових актів, опублікованої судової практики. Порядок ознайомлення працівників суду зі змінами в законодавстві.

3. Заповнення листка непрацездатності: дві сторони одного документа. Про зміни відсотка оплати лікарняного листа.

Слухали: Судова влада та ЗМІ: забезпечення об’єктивного і неупередженого висвітлення діяльності загльних суддів. Проблеми підвищення авторитету судової влади в українському суспільстві. Моделювання проведення судових засідань при допуску до судового процесу засобів масової інформації. Роз’яснення положень ЗУ «Про інформацію» в частині організації діяльності суду.

З доповіддю по даному питанню виступив заступник керівника апарату суду Антал П.В.

В обговоренні питання взяли участь помічник судді Жаглюк Я.М., старший секретар суду Лукашова Н.М., секретар суду Мельник О.С., судовий розпорядник Козак С.С.

Обговоривши дане питання слід відзначити, що взаємодія суду з вітчизняними та зарубіжними засобами масової інформації (далі – ЗМІ) проводиться відповідно до Конституції та законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування в Україні у засобах масової інформації», «Про доступ до публічної інформації», «Про інформацію», «Про друковані засоби масової інформації», «Про телебачення і радіомовлення», «Про інформаційні агентства».

Відвідування судових засідань суду представниками ЗМІ здійснюється без попередньої акредитації за пред’явленням службового посвідчення, а представниками іноземних ЗМІ − за акредитаційною карткою, виданою прес-службою Міністерства закордонних справ України, крім випадків проведення закритих судових засідань відповідно до приписів чинного процесуального законодавства України.

Проведення відео-, кіно-, фотозйомок у приміщеннях суду здійснюється з дозволу Голови суду.

Представники ЗМІ, як і інші учасники судового процесу та особи, присутні на відкритому судовому засіданні, можуть використовувати портативні аудіо-технічні засоби відповідно до чинного законодавства України.

Проведення в залі судових засідань фото- і кінозйомки, теле-, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового розгляду справи допускається за рішенням суду та за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі.

Для здійснення фото- і кінозйомки, теле-, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню представникам ЗМІ слід звернутися із клопотанням на ім’я головуючого судді у справі. Відповідні клопотання слід подавати заздалегідь, що дозволить створити більш зручні умови для виконання журналістами їх професійних обов’язків. Клопотання про фото- і кінозйомку, теле-, відео-, звукозапис із застосуванням стаціонарної апаратури розглядаються на початку судового засідання. Здійснювати фото- і кінозйомку, теле-, відео-, звукозапис із застосуванням стаціонарної апаратури до надання судом відповідного дозволу заборонено.

Представники ЗМІ, присутні на судовому засіданні, повинні дотримуватися загальних правил поведінки у судовому засіданні, вимог процесуального законодавства України; не порушувати права інших осіб, не заважати здійсненню правосуддя; виконувати розпорядження головуючого судді у справі; утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про неповагу до суду або встановлених у суді правил. Представники ЗМІ, присутні на судовому засіданні (якщо вони не є стороною у справі), є спостерігачами, яким законодавством не надано права задавати питання суддям або сторонам у справі. Відповідно до статті 129 Конституції України за неповагу до суду чи судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.

Відповіді на інформаційні запити представників вітчизняних та іноземних ЗМІ щодо діяльності суду готують у межах своєї компетенції відповідальною особою суду за взаємодію зі ЗМІ.

Нарада постановила:

1. Подану інформацію взяти до відома.

2. Контроль за виконанням постанови покласти на керівника апарату Жмеринського міськрайонного суду Насоненко Т.А.

Слухали: Організація роботи по систематизації та кодифікації законодавчих та інших нормативно – правових актів, опублікованої судової практики. Порядок ознайомлення працівників суду зі змінами в законодавстві.

З доповіддю по даному питанню виступила консультант з кадрової роботи Ковалишина К.А.

В обговоренні питання взяли участь головний спеціаліст з ІТ Кармалюк А.А., помічники суддів Кулішко А.В., Мельник А.Г., Кадук А.І.

Обговоривши дане питання слід відзначити, що кодифікація — це вид систематизації законодавства, який передбачає змістовну переробку (усунення розбіжностей і протиріч, скасування застарілих норм нормативноправових актів, що мають спільний предмет і метод правового регулювання та створення нового систематизованого нормативноправового акту.

Кодифікація є, по суті, вищою правотворчою формою систематизації нормативного матеріалу. Вона узагальнює, доповнює та впорядковує лише чинне законодавство, об'єднуючи його у певній галузі права. Результатом кодифікації є прийняття нового зведеного нормативноправового акту стабільного змісту, який регулює значну частину суспільних відносин у сфері дії певної галузі права. Акт кодифікації завжди значний за обсягом та має складну структуру.

Кодифікаційна робота здійснюється виключно державними органами згідно з їх компетенцією і має офіційний характер.

Кодифікаційні акти можуть зовнішньо виражатися у різних формах, а саме:
1) основи законодавства — це сукупність нормативноправових актів, які містять поняття, цілі, завдання і принципи правового регулювання, які визначають основні напрямки регулювання певної сфери суспільних відносин;

2) кодекси — це нормативноправовий акт, в якому об'єднано і систематизовано правові норми, що регулюють певну сферу суспільних відносин.
Кодекс є найбільш уживаним видом кодифікованого акту. Він має структурний розподіл на частини, розділи, підрозділи, статті, які певною мірою відображають зміст тієї чи іншої галузі законодавства.

Кодекс, або повністю поглинає всі норми відповідної галузі (Кримінальний кодекс), або містить основну за обсягом найбільш важливу частину таких норм (Цивільний кодекс);

3) статути — це нормативноправові акти, які регулюють правове становище певних підприємств, органів, установ (Статут підприємства) або ту чи іншу сферу державної діяльності (Статут залізничних доріг).

Тобто статут визначає статус юридичної особи, її завдання, структуру, функції, порядок діяльності тощо;

4) положення — це нормативноправові акти спеціальної дії, які регламентують правовий стан, завдання і компетенцію певного органу, установи, організації чи групи однорідних органів, установ, організацій (Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України);

5) правила — це нормативноправові акти, які містять процедурні норми, що визначають порядок організації якого небудь роду діяльності та мають загальнодержавне значення (Правила дорож¬нього руху).

В юридичній літературі за обсягом розрізняють наступні види кодифікації:

1) загальна — це створення зведених кодифікаційних актів з основних галузей законодавства (Конституція);

2) галузева — це систематизація нормативноправових актів у межах певної галузі законодавства (Цивільний, Сімейний, Кримінальний кодекси тощо);

3) спеціальна — це систематизація нормативноправових актів у межах одного чи декількох інститутів (Податковий, Лісовий, Митний кодекси тощо).

Таким чином, кодифікаційний акт є впорядкованою системою пов'язаних між собою нормативних приписів, що регулюють на основі єдиних принципів права певну сферу відносно однорідних, достатньо стабільних суспільних відносин.
Кодифікаційні акти сприяють стабільності законодавства, є основою законодавчої діяльності.

У Жмеринському міськрайонному суді ведеться постійний контроль за змінами в законодавстві. Закони України прийняті Верховною радою України опубліковуються в друкованих засобах масової інформації газетах «Голос України» та «Урядовий кур’єр», за якими постійно ведеться контроль щодо змін в законодавстві. У разі внесення змін до законодавчих актів дані зміни роздруковуються і передаються для ознайомлення і використання в роботі. Також у суді ведуться контрольні кодекси в які також вносяться зміни до нормативно-правових актів.

Нарада постановила:

1. Подану інформацію взяти до відома.

2. Головному спеціалісту з ІТ Кармалюк, у разі внесення змін до нормативно правових актів, негайно підготувати, роздрукувати та передати зміни суддям та працівникам апарату суду для ознайомлення та використання в роботі.

3. Консультанту суду з кадрової роботи вносити зміни у контрольні кодекси.

4. Контроль за виконанням постанови покласти на керівника апарату Жмеринського міськрайонного суду Насоненко Т.А.

Слухали: Заповнення листка непрацездатності: дві сторони одного документа. Про зміни відсотка оплати лікарняного листа.

З доповіддю по даному питанню виступила керівник апарату суду Насоненко Т.А.

В обговоренні питання взяли участь заступник керівника апарату Антал П.В., консультант з кадрової роботи Ковалишина К.А.

Обговоривши дане питання відзначили, що Наказом Міністерства охорони здоров’я затверджено Інструкцію про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян від 13.11.2001 р. № 455 (далі — Інструкція № 455). Згідно з п.1.3 Інструкції № 455 у разі встановлення тимчасової непрацездатності листки непрацездатності видаються:

· працюючим на умовах трудового договору в Україні незалежно від громадянства;

· громадянам України, що працюють на умовах трудового договору за межами України та не застраховані в системі соціального страхування країни, в якій вони перебувають;

· особам, які забезпечують себе роботою самостійно (особи, які займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов’язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності);

· особам, обраним на виборні посади до органів державної влади, місцевого самоврядування та інших органів, у т.ч. громадських організацій;

· членам колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів.

Заповнення листка непрацездатності визначається Інструкцією про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України, Фонду соціального страхування з тимчасової непрацездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 р. № 532/274/136-ос/1406.

Бланк листка непрацездатності складається з трьох частин:

· корінець;

· лицьовий бік;

· зворотній бік.

Лицьова сторона бланку листка непрацездатності заповнюється лікарем, а зворотня сторона – за місцем роботи застрахованої особи.

При прийнятті листків непрацездатності для оплати варто звернути увагу на період тимчасової непрацездатності, наявність позначок про порушення режиму, всіх необхідних підписів і печаток на лицьовій стороні листка непрацездатності.

Зворотна сторона листка непрацездатності поділена на чотири частини.

Перша частина містить відомості про характер роботи (постійна або тимчасова), період відсутності співробітника, неробочі дні (години) в періоді відсутності та дату виходу на роботу. Ці дані заповнюються табельником або особою, уповноваженою вести табель.

Друга частина заповнюється відділом кадрів і містить відомості про страховий стаж, необхідні для визначення розміру допомоги з тимчасової непрацездатності. Відомості про страховий стаж (період, протягом якого застрахована особа працювала та сплачувала або за неї сплачувалися страхові внески) заносяться з трудової книжки. Періоди тимчасової втрати працездатності, перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами також включаються до страхового стажу.

Заповнення третьої частини здійснюється комісією із соціального страхування або особою, уповноваженою вирішувати питання про призначення допомоги. У випадку ухвалення позитивного рішення про призначення допомоги тут вказується розмір допомоги у відсотках від середньої заробітної плати (доходу) застрахованої особи залежно від страхового стажу.

Четверта частина зворотної сторони листка непрацездатності заповнюється бухгалтерією підприємства. До таблиці «Довідка про заробітну плату» заносяться дані про нараховану заробітну плату в місяцях розрахункового періоду (який визначається згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням» від 26.09.2011р. №1266), на підставі яких розраховується середня заробітна плата. У таблиці «Належить до виплати» вказується, за який період виплачується допомога, кількість робочих днів (годин), розмір допомоги у відсотках від середньої заробітної плати і сума.

Зазначені дані засвідчуються підписами керівника та головного бухгалтера підприємства.

У зв’язку із прийняттям Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці” від 28.12.2014 р. №77 викладено у новій редакції Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 23.09.1999 р. №1105 (далі – Закон №1105).

1. По страхових випадках (допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, допомога на поховання), які настали до 31.12.2014 р. включно, при визначені права на матеріальне забезпечення та його розміру необхідно керуватися нормами Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” від 18.01.2001 р. №2240.

2. Для страхових випадків (допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, допомога на поховання), які настали з 01.01.2015р., необхідно застосовувати норми Закону №1105.

3. ч. 4 ст. 19 Закону №1105 визначено те, що застраховані особи, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, мають право на матеріальне забезпечення у таких розмірах:

1) допомога по тимчасовій непрацездатності – виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку;

2) допомога по вагітності та пологах – виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати та не менше за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку.

Вищезазначена норма застосовується, якщо на момент настання страхового випадку застрахована особа не набула сумарно у дванадцятимісячному періоді, що передує страховому випадку, шестимісячний страховий стаж.

У свою чергу, страховий стаж для реалізації цієї норм визначається за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування. Такий розрахунок повинен робити страхувальник на підставі даних Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, наданих застрахованою особою у вигляді довідки Пенсійного фонду України.

4. Матеріальне забезпечення виплачується, якщо звернення за його призначенням надійшло не пізніше дванадцяти календарних місяців з дня відновлення працездатності, встановлення інвалідності, закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, смерті застрахованої особи або члена сім’ї, який перебував на її утриманні.

Ця норма діє з 01.01.2015 р., незалежно від дати настання страхового випадку.

Дванадцятимісячний період відлічується від закінчення страхового випадку для випадків тимчасової непрацездатності та вагітності та пологів, а у випадку смерті – від дня смерті, зазначеного у свідоцтві про смерть, від першого числа місяця, наступного за тим, у якому настала відповідна подія (відновлення працездатності, встановлення інвалідності, закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, смерті застрахованої особи або члена сім’ї, який перебував на її утриманні). Для обчислення періоду 12 календарних місяців беруться цілі місяці з 1 по 31 (30 або 28 (29) для лютого) число.

Розмір допомоги по тимчасовій втраті працездатності з 01.01.2015р.

1. 50 відсотків середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж до трьох років;

2. 60 відсотків середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж від трьох до п`яти років;

3. 70 відсотків середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж від п`яти до восьми років;

4. 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років;

5. 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, віднесеним до 1-4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному із батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”; особам, віднесеним до жертв нациських переслідувань відповідно до Закону України “Про жертви нациських переслідувань”; донорам, які мають право на пільгу, передбачену статтею 10 Закону України “Про донорство крові та їх компонентів”.

Нарада постановила:

1. Подану інформацію взяти до відома та використання в роботі.

2. Консультанту з кадрової роботи Ковалишиній К.А. дотримуватися норм Інструкції та Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці” для подальшого використання в роботі.

3. Контроль за виконанням постанови покласти на керівника апарату Жмеринського міськрайонного суду Насоненко Т.А.

Керівник апарату Жмеринського

міськрайонного суду Т.А. Насоненко

Секретар К.А. Ковалишина

Протокол № 10 від 30 жовтня 2015 року