Протокол № 3
оперативної наради навчання працівників
Жмеринського міськрайонного суду
25 березня 2011року
Нанараді присутні 34 працівники суду.
План навчання:
1. Методичні рекомендації щодо заповнення державними службовцями та особами,
уповноваженими на виконання функції держави, декларації про доходи.
2. Основні дії помічника судді, пов’язані з роботою в ДЗС.
3. Фіксування судового процесу технічними засобами.
4. Особливості застосування КАС України та ЦПК України. Дотримання процесуальних строків.
Слухали: про методичні рекомендації щодо заповнення державними службовцями та особами,уповноваженими на виконання функції держави, декларації про доходи.
З доповіддю по даному питанню виступила консультант Жмеринського міськрайонного суду з кадрової роботи Сайчук В.Л.
В обговоренні питання взяли участь голова Жмеринського міськрайонного суду Ковальський В.І., керівник апарату Жмеринського міськрайонного суду Насоненко Т.А., суддя Жмеринського міськрайонного суду Заярний А.М., старший секретар суду Смірнова Є.А., секретар суду Колеснік О.В.
Обговоривши методичні рекомендації щодо заповнення державними службовцями та особами, уповноваженими на виконання функції держави відзначили що, у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України були внесенні зміни до деяких законодавчих актів України , так статтю 13 Закону України «Про державну службу» викладено у новій редакції, згідно з положеннями якої декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) державним службовцем подається щорічно органу державної податкової служби за своєю податковою адресою, а особи, які претендують на зайняття посади державного службовця третьої-сьомої категорій, подають за місцем майбутньої служби довідку органу державної податкової служби про подану декларацію, про майновий стан і доходи (податкову декларацію).
Згідно з нормами статті 179 Податкового кодексу України платники податку зобов'язані подавати річну декларацію про майновий стан і доходи відповідно до цього Кодексу або інших законів України за формою, що встановлюється Міністерством фінансів України, і яка має бути уніфікованою та єдиною для всіх законодавчо встановлених випадків її подання. На теперішній час існує форма декларації затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 06.03.1997 № 58, за новою уніфікованою формою перший раз декларація буде подаватися у 2012 році до органів державної податкової служби з відображенням у ній доходів, отриманих протягом 2011 року. Так як згідно з роз'ясненнями Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики відповідно до норм Конституції (стаття 58), закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії вчасі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Оскільки оновлена редакція статті 13 Закону України «Про державну службу» набрала чинності з 01.01.2011 року, тому відповідно до статті 58 Конституції України вона повинна застосовуватися до доходів, отриманих після 01.01.2011 року.
Інформацію про результати декларування доходів за 2010 рік державними службовцями загальних місцевих судів необхідно подати до Територіального управління державної судової адміністрації у Вінницькій області за формою, що додається, в термін до 12 квітня 2011 року для подальшого направлення узагальнених даних до Державної судової адміністрації України.Невиконання особою своїх службових обов'язків протягом певного часу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, перебуванням у відпустці (у тому числі у зв'язку з вагітністю та пологами, а також для догляду за дитиною), у довгостроковому відрядженні тощо, не звільняє від обов'язку щодо декларування доходів та майна у встановленому порядку.
Декларації повинні заповнюватись відповідно до Методичних рекомендацій щодо заповнення державними службовцями та особами, уповноваженими на виконання функцій держави, декларації про доходи, зобов'язання фінансового характеру та майновий стан державного службовця та особи, яка претендує на заняття посади державного службовця, щодо себе та членів своєї сім'ї, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 09.04.01 № 175 із змінами та доповненнями, внесеними наказом Мінфіну від 27.02.2002 № 140.
Розділи I, II, III заповнюють державні службовці всіх категорій, а розділи IV, V, VI - лише державні службовці першої та другої категорій Відомості, що містяться у декларації, є конфіденційною інформацією.
У першому розділі декларації відображається загальні відомості щодо державного службовця та членів його сім'ї. У пункті 1 розділу першого заповнюється у випадку зміни державним службовцем прізвища або ім’я. Пункт други заповнюється на підставі даних паспорта про прописку (реєстрацію). Пункти третій і четвертий -категорія державного службовця відповідно до займаної посади.У пункті п’ятому записуються відомості щодо членів сім'ї декларанта, зокрема прізвище, ініціали і ступінь родинного зв'язку. До членів сім'ї декларанта слід відносити: чоловіка (дружину), батьків та неодружених дітей декларанта, які проживають спільно із ним на житловій площі.
Другий розділ це - доходи, одержані (нараховані) з джерел в Україні та за її межами за звітний період.У пунктіпершому розділу другого зазначається загальна сума сукупного доходу, нарахованого декларанту у звітному році за місцем його основної роботи (служби), не за місцем основної роботи (служби), в тому числі з джерел за межами України. До складу відомостей, які записуються у пункті першому розділу II, зокрема включається: заробітна плата, премії, надбавки, винагороди, пенсії, стипендії. Кошти, які були одержані декларантом у звітному році для здійснення витрат під час відрядження, в тому числі за кордон, а також кошти, отримані ним у рахунок відшкодування витрат на відрядження (вартість проїзду, проживання у готелі, витрати на харчування) безпосередньо від установ, організацій чи осіб, які приймали декларанта (членів його сім'ї) за кордоном, включаючи суми одержаних стипендій під час стажування за кордоном, до складу доходів, що відображаються у цьому розділі декларації, не включаються. У пункті 1.1. зазначаються суми отриманих дивідендів, процентів, роялті. У пункті 1.2. зазначається матеріальна допомога, подарунки, пожертвування, безповоротна позика (в грошовій та натуральній формі), в тому числі такі, що одержані під час перебування за кордоном або з іноземних держав. У пункті 1.3 зазначаються суми страхового відшкодування і страхові суми, одержані декларантом внаслідок настання страхового випадку за договорами добровільного і обов'язкового страхування. У пункті 1.4. зазначаються доходи, одержані у вигляді авторської винагороди (гонорару). У пункті 1.5 повідомляється про оподатковуваний (чистий) доход від здійснення підприємницької і незалежної професійної діяльності. У пункті 1.6 зазначаються доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав.У пункті 1.7. записуються відомості про основну і додаткову заробітну плату, премії, надбавки, винагороди.
Розділ третій - зобов'язання фінансового характеру, в тому числі за кордоном звітний рік У пунктах 1 - 5 розділу III зазначаються зобов'язання щодо сплати внесків (платежів), виконані (здійснені) декларантом у звітному році на користь інших юридичних і фізичних осіб внаслідок укладання договорів (прийняття і виконання зобов'язань), зазначених у цьому розділі.
За порушення вимог фінансового контролю передбачена відповідальність : «неподання або подання неповних чи неправдивих відомостей про доходи та зобов'язання фінансового характеру тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і звільнення з посади чи інше усунення від виконання функцій держави, а також є підставою для відмови у призначенні на посаду та для позбавлення права балотуватися у депутати або на виборні посади в державні органи».
Нарада постановила:
1. Подану інформацію взяти до відома.
2. Всім працівникам апарату Жмеринського міськрайонного суду приділити значну увагу заповненню декларацій про доходи за 2010 рік.
3. Консультанту Жмеринського міськрайонного суду з кадрової роботи забезпечити бланками декларацій нової форми для заповнення її працівниками апарату Жмеринського міськрайонного суду декларації про доходи за 2011 рік.
Слухали: про основні дії помічника судді, пов’язані з роботою в ДЗС.
З доповіддю по даному питанню виступила помічник судді Жмеринського міськрайонного Гундерук Н.В.
В обговоренні питання взяли участь керівник апарату Жмеринського міськрайонного суду Насоненко Т.А., суддя Жмеринського міськрайонного суду Сенько Л.Ю., суддя Жмеринського міськрайонного суду Камінський В.П., помічник судді Жмеринського міськрайонного суду Кабакова С.В.
Помічник судді Жмеринського міськрайонного Гундерук Н.В. довела до слухачів інформацію про основні дії помічника судді, пов’язані з роботою в ДЗС.
Помічник судді працює із гілками «Справи», «Завдання (доручення)».Реєстр справ можна налаштувати таким чином, щоб помічник судді мав доступ до справ, призначені судді, якому він допомагає. В реєстрі справ можна редагувати справи, додавати учасників справи, додавати та змінювати документи по справі, змінювати статуси документів по справі та відправляти їх до ЄДРСР, відправляти документи по справі учасникам справи.
Документи по справі в реєстрі справ можуть мати один зі статусів: «Чернетка», «Проект», «Оригінал».
Документ зі статусом «Чернетка» можна редагувати, він не впливає на справу та доступний тільки його створювачу.
Документ зі статусом «Проект» не можна редагувати, він показується у режимі попереднього перегляду та доступний створювачу та особам з відповідними правами доступу. При переводі документу до статусу «Проект» всі дані з документу переносяться до справи.
За наявності прав користувач може повернути документ зі стану «Проект» до «Чернетки».
Для відправки до ЄДРСР обов'язково потрібно підписати документ цифровим підписом.
Підписувати можна лише документи, що мають статус «Проект», але стільки раз та стількома людьми, скільки необхідно.
Документ переводиться в статус «Оригінал» після підпису. У такому статусі документ ніхто не може змінити або видалити.
Підписаній «Проект» неможливо повернути в статус «Чернетка».
Для організації відправки документа учасникам справи та (якщо треба) в ЄДРСР відкривається вікно, у верхній частині вікна з’являється інформація про документ та учасників справи. На панелі «Вид поштового відправлення» необхідно обрати потрібний рядок та натиснути на кнопку [Призначити] (всім адресатам або поточному). Буде здійснено додавання адресної інформації про всіх або поточного адресата до відповідного реєстру поштової відправки. Якщо відкритий реєстр такого типу не існує – система створить його сама. Для кожного адресата в переліку буде вказано номер обраного реєстру. Різних адресатів можна додавати до різних видів поштових реєстрів. Для відправки документа до ЄДРСР потрібно на закладці «Документи по справі» за допомогою команди контекстного меню «Публікація до ЄДРСР» проставити відповідну ознаку. Деякі документи можуть мати цю ознаку за замовчуванням, якщо перевіряються перед відправкою та набувають статус «Оригінал».
Нарада постановила:
1. Подану інформацію взяти до відома.
2. Суддям суду проводити детальну перевірку судових рішень в статусі «чернетка», які готуються помічниками суддів тільки після цього переводити їх в статус «проект». Лише ретельно перевіренні судові рішення особисто підписувати електронним цифровим підписом.
Слухали: про фіксування судового процесу технічними засобами.
З доповіддю по даному питанню виступив суддя Жмеринського міськрайонного суду Верьовочніков В.М.
В обговоренні питання взяли участь голова Жмеринського міськрайонного суду Ковальський В.І., керівник апарату Жмеринського міськрайонного суду Насоненко Т.А., суддя Жмеринського міськрайонного суду Шепель К.А., помічник судді Жаглюк Я.М, секретар судових засідань Бондар С.В., секретар судових засідань Росовська О.Ю.
Обговоривши фіксування судового процесу технічними засобами відзначили, що
фіксування судового процесу технічними засобами - технічний запис судового засідання за допомогою комплексу з фіксування судового процесу, що включає в себе створення аудіофонограми судового засідання.Технічне фіксування судового процесу починається з моменту відкриття судового засідання. Суд, під час судового розгляду справи, здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Фіксування судового засідання є важливою гарантією його законності і дозволяє відтворити весь або частини процесу. Фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду. Повне або часткове відтворення технічного запису судового засідання здійснюється на вимогу особи, яка бере участь у справі, або за ініціативою суду. Носій інформації, на який здійснювався технічний запис судового засідання (касета, дискета, тощо), є додатком до журналу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи. Мікрофони, мікшер та звукова плата комплексу звукозапису повинні давати змогу вести звукозапис і відповідати встановленим вимогам. Комплекс звукозапису повинен бути опломбований виробником комплексу чи організацією, яка обслуговує комплекс.
Секретар перед початком роботи зобов'язаний:
¾ перевірити комплекс звукозапису на відсутність ознак втручання в його конструкцію, цілісність пломб;
¾ уключити комплекс звукозапису, зареєструватись у системі;
¾ перевірити годинник та календар комплексу звукозапису на предмет відповідності поточним даті та часу;
¾ перевірити наявність вільного місця на внутрішньому носії комплексу звукозапису;
¾ перевірити працездатність пристроїв, провести тестування для перевірки того, що складові комплексу звукозапису (мікрофони, мікшер тощо) працюють нормально та запис іде правильно.
Тестовий запис зберігається разом з фонограмою судового засідання. У разі виявлення ознак втручання, порушення цілісності пломб, непрацездатності комплексу звукозапису секретар зобов'язаний терміново повідомити адміністратора та суддю про такі обставини.
На диску, на який проводиться збереження оригіналу фонограми, повинно бути вільного місця на 5 годин звукозапису.
Технічне фіксування судового процесу починається з моменту відкриття судового засідання. Протягом судового засідання секретар повинен вести журнал за допомогою спеціальної програми звукозапису. Під час звукозапису секретар здійснює поточний контроль якості запису шляхом прослуховування через навушники. У разі необхідності секретар звертається до суду з проханням зобов'язати учасників засідання говорити голосніше. У разі виявлення ознак непрацездатності обладнання комплексу звукозапису секретар доповідає голові про неможливість подальшого фіксування судового процесу.
Після закінчення судового засідання секретар:
¾ зберігає журнал (у разі використання спеціальної програми звукозапису);
¾ підписує журнал, передає для долучення до справи;
¾ створює архівну та робочу копії фонограми.
Архівна копія повинна здаватися архіваріусу до кінця робочого дня. Робоча копія зберігається разом зі справою.
Оригінал фонограми записується на комплекс звукозапису залу судового засідання, зберігається тимчасово на комп'ютері чи пристрої, з якого безпосередньо робилося фіксування, та не може бути стертим, доки не відбулося створення архівної та робочої копій. Архівна копія фонограми - запис на відповідному носії комплексу звукозапису, що має статус оригіналу та призначений для довготривалого зберігання в архіві. Робоча копія призначена для поточної роботи, наприклад, для створення копій для сторін процесу, прослуховування суддями та сторонами процесу тощо.
Для кожної судової справи виділяються два компакт-диски: один - для архівної копії, другий-для робочої копії.
У разі вилучення архівної копії з архіву її тимчасово замінюють робочою копією.
У разі виявлення під час перевірки зниження якості зчитування даних виготовляється дублікат, який зберігається разом з архівною копією і замінює її лише під час виготовлення робочих копій.
Архівні копії знищуються разом зі справою після закінчення терміну зберігання справи.
Робоча копія зберігається в спеціальному конверті разом зі справою.
Повне або часткове відтворення технічного запису судового засідання здійснюється на вимогу особи, яка бере участь у справі, або за ініціативою суду.
Нарада постановила:
1. Подану інформацію взяти до відома.
2. Секретарям судових засідань обов’язково перевіряти справність комплексу звукозапису перед початком судового засідання, у разі виявлення ознак непрацездатності комплексного звукозапису терміново повідомити адміністратора та суддю
Слухали: про особливості застосування КАС України та ЦПК України. Дотримання процесуальних строків.
З доповіддю по даному питанню виступила в.о. заступника голови Жмеринського міськрайонного суду Сенько Л.Ю.
В обговоренні питання взяли участь голова Жмеринського міськрайонного суду Ковальський В.І., суддя Жмеринського міськрайонного суду Шепель К.А., суддя Жмеринського міськрайонного суду Заярний А.М., суддя Жмеринського міськрайонного суду Камінський В.П.
Обговоривши особливості застосування КАС України та ЦПК України відзначили, що існують суттєві відмінності в застосуванні деяких статей КАСУ та ЦПКУ, а саме :
1. Докази : поняття «засіб доказування» та «джерело доказування» не є тотожними категоріями. Засоби доказування – регламентовані процесуальним законом способи встановлення будь-яких фактичних даних, які для суду є доказами. Джерелом судових доказів в адміністративному процесі є не засоби доказування, а особи й предмети матеріального світу, що вбирають, зберігають і відтворюють у судовому засіданні відомості, які мають значення для справи. Засоби доказування в адміністративному судочинстві України відрізняються від засобів доказування в цивільному процесі і мають певні особливості, зокрема передбачають найбільшу кількість видів засобів доказування; найчастіше використовуються письмові засоби доказування; електронні документи віднесено до письмових засобів доказування; визнання стороною обставин не є обов’язковими для суду.
2. Підстави перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Провадження за нововиявленими обставинами є окремою стадією судового процесу, яка покликана сприяти повноті, об’єктивності та всебічності судового розгляду справи. Предметом перегляду під час провадження за нововиявленими обставинами є рішення або ухвали суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ. При цьому, слід підкреслити, що за нововиявленими обставинами переглядаються лише ті судові рішення, ухвали або накази, які набрали законної сили, тобто відсутня обов’язковість проходження стадій апеляційного або касаційного оскарження, з метою оскарження зазначених процесуальних документів.
І так, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами починається з виникнення таких обставин та подання до суду заяви про перегляд.
Статтею 361 ЦПК України передбачено наступний перелік підстав для перегляду рішень, ухвал суду чи судового наказу у зв’язку з нововиявленими обставинами у цивільному процесі:
1. істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2. встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;
3. скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;
4. встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
В адміністративному судочинстві перелік підстав визначено ст. 245 КАС України та складається з:
1. істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2. встановлення вироком суду, що набрав законної сиди, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомого неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;
3. встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;
4. скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути;
5. встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.
Як видно, різниця в підставах перегляду рішення за нововиявленими обставинами в адміністративному та цивільному судочинстві полягає лише в передбаченні КАС України додаткової підстави, а саме встановлення вироком суду вини судді у вчиненні злочину, але слід зауважити, що дана підстава підлягає застосуванню лише у тому випадку, якщо злочин був скоєний суддею безпосередньо при вирішенні Вашої справи, в іншому випадку зазначена підстава не підлягає застосуванню.
Крім того, частиною 3 статті 245 КАС України передбачено додаткову підставу перегляду рішень за нововиявленими обставинами у разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовано закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність фізичної особи. Зазначена підстава сприяє реалізації принципу рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, закріпленому ст. 10 КАС України, оскільки, враховуючи презумпцію винуватості органу державної влади, надає право подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами з вищезазначеної підстави лише фізичній особі.
3. Чинним процесуальним законодавством, зокрема ЦПК, КАС України, передбачена можливість відводу (самовідводу) не тільки судді, а й судового експерта, секретаря судового засідання, спеціаліста, перекладача Безумовно, найважливішими є питання, що пов'язані із відводом судді, оскільки відвід судді є одним з тих механізмів, що забезпечують законність та обґрунтованість рішень і покликані гарантувати захист від впливу на суд різних зовнішніх факторів.
Спільними підставами відведення судді у ЦПК та КАС є такі. У разі заяви про відвід суд має вислухати особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку осіб, які беруть участь у справі. Заява про відвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. Заява про відвід кільком суддям або всьому складу суду вирішується більшістю голосів. Здійснюючи аналіз та порівняння норм чинного процесуального законодавства за процесуальним документом, яким оформлюються результати розгляду заяви про відвід, слід зазначити, що таким документом є ухвала.
Відзначимо, що у ЦПК можливість відведення судді, тобто оскарження ухвали про відвід судді прямо не передбачена .
Водночас у КАС України прямо визначена неможливість оскарження такої ухвали .
Щодо наслідків задоволення заяви про відвід, можна зробити висновок про аналогічність вирішення цього питання в ЦПК та КАС України:
У разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею.
У разі задоволення заяви про відвід комусь із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів.
4. Також існує відмінність в припиненні провадження по справі.Так, по правилам п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України суд припиняє провадження по справі, якщо вступили в законну силу рішення суду або ухвала суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.Стаття 157 КАС України вказує, що суд припиняє провадження по справі, якщо є такі що набрали законної сили постанова чи ухвала суду з того самого спору між тими самими сторонами.По змісту вказаних процесуальних норм, за винятком норм КАС України, провадження у справі підлягає припиненню, якщо є рішення, що вступило в законну силу, або ухвала суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і по тим самим підставам, тобто при тотожності позовів при тому ж складі сторін, причому за наявності всіх вказаних обставин в сукупності.У ч.4 п.1 ст. 157 КАС України мова йде тільки про тотожність сторін, що беруть участь в спорі, і тотожность спору. Про такі елементи позову як предмет і підстави у вказаній статті не згадується.Вбачається, що діюча редакція ч.4 п. 1 ст. 157 КАСУ обмежує права зацікавлених осіб на судовий захист. Виключається можливість повторного звернення до суду, пред'являючи позов до одного і того ж суб'єкта владних повноважень, з тим же предметом, але по іншим, відмінним від первинного звернення до суду, підставам.
Зазначили, що дотримання строків в цивільному і кримінальному судочинстві - є необхідністю щодо своєчасного розгляду справ. У зв’язку з цим, правове регулювання строків розгляду та розв'язання цивільної справи, здійснення процесуальних строків, виконання судового рішення набуває досить важливе значення. Тому не випадково судова практика вказує на те, що судочинство з кримінальних та цивільних справ повинно здійснюватись без невиправданої затримки в строки, що дозволяють оптимально забезпечити право фізичних та юридичних осіб на судовий захист; що в той же час основними чинниками процесуальних строків розгляду цивільних справ є недоліки в діяльності судових органів, обумовлені, перш за все, незадовільною організацією судового процесу, зниженням виконавчої дисципліни, недостатнім контролем за боку голів відповідних судів; що умисне грубе або ж систематичне порушення суддями процесуального закону, що спричинило невиправдану тяганину при розгляді цивільної справи та суттєво позбавило фізичних та юридичних осіб можливості захищати свої права та законні інтереси - слід розглядати з урахуванням конкретних обставин як скоєння діяння, що марнує честь та гідність судді чи як неналежне виконання обов'язків судді.Таким чином відмічається, що процесуальний строк - один з найбільш ефективних процесуальних засобів забезпечення своєчасного розв’язання цивільних справ; це проміжок часу, встановлений діючим процесуальним законодавством або суддею (судом), на протязі якого суд та особи, що приймають або не приймають участь у розгляді справи, повинні здійснити визначені процесуальні дії. Існує думка, що вимоги так званих процесуальних строків неможливо розповсюджувати на суддю (склад суду), який розглядає цивільну справу (в тому числі здійснює підготовку справи до судового розгляду) - відповідно до цього змінюється і класифікація процесуальних строків в цивільному процесі.
В цілому можливо відзначити, що окрім своєчасності розгляду та розв'язання цивільних справ значення процесуальних строків (як засобу для перш за все правильного розгляду цивільних справ судом) заключається ще й в тому, що, з одного боку, додержання їх є важливим засобом впливу на несумлінних учасників цивільного процесу, котрі своїми діями чи бездією перешкоджають своєчасному та правильному розв'язанню справи, а з другого боку - процесуальні строки покликані забезпечувати стійкість, ясність та визначеність правовідносин сторін, а цім самим и послідовному перетворенню в життя принципу реальності та гарантування суб’єктивних прав.3
Інший, не менш важливий аспект у застосуванні процесуальних строків - безпосередній зв’язок процесуальних строків з проблемою набрання законної сили судовим рішенням. Це не менш важливий аспект у застосуванні процесуальних строків, бо, не дивлячись на усі спірні точки зору з цього питання можна казати, що винесення та набрання законної сили судовим рішенням (ухвалою) - це, можливо найбільш важливіша стадія (питання, аспект) усього цивільного судочинства (яка тягне за собою найбільш вагомі правові наслідки, у тому числі - закінчення відповідних цивільних процесуальних правовідносин учасників процесу).
Під строком у кримінальному процесі слід розуміти встановлений і врегульований кримінально-процесуальним законом на основі положень Конституції України та міжнародно-правових документів, а також, підзаконним нормативно-правовим актом або рішенням уповноваженої на те посадової особи (органу) обов’язковий для виконання визначений момент або період (відрізок) часу, необхідний для вчинення чи утримання від вчинення суб’єктами кримінально-процесуальних правовідносин певних процесуальних дій або прийняття й оформлення процесуальних рішень, з перебігом якого починається й завершується провадження в конкретній стадії судочинства, виникають, змінюються або припиняються права і обов’язки та настає процесуальна відповідальність суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності.
Не можна недооцінювати значення строків у кримінальному процесі. Будь-який строк, незалежно від способу його встановлення, призначення та тривалості, має велике значення. Встановлення в законі порядку обчислення, продовження і поновлення строків обумовлюється необхідністю досягнення завдань кримінального судочинства та забезпечення законних інтересів і прав суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності. Строками досудового розслідування і судового розгляду визначається продуктивність праці слідчих та суддів, а отже, і витрати матеріальних засобів на здійснення судочинства.
Встановлення в законі процесуальних строків полягає в тому, щоб швидкість судочинства не була надмірною й не перетворювалась би в невиправдану поспішність, щоб часові межі кримінально-процесуальної діяльності дозволяли б всім її учасникам реалізувати свої повноваження, а органам, які безпосередньо провадять кримінальний процес, вирішити покладені на них завдання.
Економія часу в кримінальному судочинстві є неприпустимою, якщо вона протирічить завданню охорони прав людини і прийняттю законних та обґрунтованих рішень. Це погоджується і з вимогою суворого дотримання процесуальних строків, які надані суб’єктам кримінального процесу для реалізації їхніх прав.
Процесуальні строки є необхідним організаційним заходом, що забезпечує оперативність та ефективність розслідування злочинів, а також судового розгляду кримінальних справ. Організуюче значення встановлених законом строків визначається тим, що вони забезпечують достатній час та обумовлюють необхідні темпи вирішення завдань, які стоять перед органами та посадовими особами, що безпосередньо провадять кримінальне судочинство. Без наявності встановлених кримінально-процесуальним законом строків, без їх належного дотримання при здійсненні кримінального судочинства виникатимуть безліч порушень прав та законних інтересів особи, які усунути і поновити дуже складно, а іноді, неможливо.
Навмисне порушення процесуального закону чи несумлінність, які спричинили несвоєчасний розгляд та тяганину при розгляді кримінальних або цивільних справ та істотно обмежили права і законні інтереси громадян, слід розглядати, з урахуванням конкретних обставин, як неналежне виконання професійних обов'язків судді.
Нарада постановила:
1. Подану інформацію взяти до відома.
2. Помічникам суддів слідкувати за дотримуванням процесуальних строків по усіх категоріях справ та вчасно інформувати про це головуючих по справах.
3. Суддям Жмеринського міськрайонного суду дотримуватись усіх процесуальних строків при розгляді судових справ.
КЕРІВНИК АПАРАТУ ЖМЕРИНСЬКОГО
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Т.А.НАСОНЕНКО
Секретар В.Л. Сайчук
_03_03.png)
