Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

29 березня 2013, 10:58

А Н А Л І З

здійснення виправлень описок та арифметичних помилок,

допущених у судових рішеннях по цивільних справах та справах

адміністративного судочинства суддями Жмеринського міськрайонного суду в 2011 році

Відповідно до ст. 219 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні, про що постановляється ухвала. Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання. Їхня неявка не перешкоджає розглядові питання про внесення виправлень.

Судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.

Арифметична помилка – це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв‘язку із використанням несправної техніки.

Не є арифметичними помилками, а отже і не може бути виправлене в порядку, передбаченому коментованою статтею, застосування неправильних методик підрахунку, а так само застосування неправильних вихідних данних для проведення арифметичних обчислень.

Суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився. Якщо такі помилки наявні у висновку експерта або в письмових доказах, такі помилки судом не виправляються. Арифметичні помилки у висновку експерта усуваютсья шляхом допиту експерта та уточнення ним свого висновку або враховуються судом під час оцінки цього доказу.

Описки – це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частні будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.

Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

Ініціативою щодо виправлення помилок може виходити від будь-кого з осіб, які беруть участь у справі або суду. Для цього зацікавлена особа звертається до суду із заявою, в якій зазначає, які саме помилки слід виправити у рішенні суду.

Така заява подається в копіях відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Копія заяви надсилається особам, які беруть участь у справі одночасно з судовою повісткою. Судового збору за її подання законом не передбачено.

Помилки можуть бути виправлені в ухвалі або в рішенні суду не залежно від того чи набрало воно законної сили і чи воно виконане.

Питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання. Їхня неявка не перешкоджає розглядові питання про внесення виправлень.

Строк розгляду питання про виправлення помилок законом не передбачено. Цей строк повинен бути розумним.

    Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 N 14 «Про судове рішення у цивільній справі» 
  вирішуючи питання про виправлення описок чи  арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення,  він лише усуває  такі неточності,   які  впливають  на  можливість  реалізації  судового рішення чи його правосудності.  Проте якщо неправильне  визначення стягнутої  суми  було наслідком,  наприклад,  застосування закону, який  не  підлягав  застосуванню, то  підстав для   виправлення арифметичних помилок немає.

Питання про внесення виправлень може бути вирішено судом, що
ухвалив рішення, як із власної ініціативи, так і за заявою осіб, які беруть участь у справі, і незалежно від того, чи виконано рішення, але в межах установленого законом строку, протягом якого воно може бути пред'явлено до примусового виконання. Внесення виправлень у судове рішення, яке не підлягає примусовому виконанню, строком не обмежено.

Після внесення виправлень чи арифметичних помилок текст рішення змінювати не можна, проте у виконавчому листі наводяться формулювання резолютивної частини рішення в тій редакції, яку воно отримало у зв'язку з постановленням відповідної ухвали.

Жмеринським міськрайонним судом в 2011 році здійснено виправлення в 20 судових рішеннях по цивільних справах, із них:

21 за заявою осіб, які брали участь у справі,

7 - неправильне написання прізвищ та імен,

1- неправильне написання адреси,

9 - неправильне написання найменувань спірного майна

1 - зазначення дат та строків.

3- декілька видів описок.

Таких виправлень , як арифметичні помилки, неправильне написанням слів не було.

Суддею Камінським В.П. - 4 ( ним же прийнято рішень і внесено виправлення),

Шепелем К.А. -4 ( ним же прийнято рішень і внесено виправлення),

Верьовочніковим В.М. -2 ( ним же прийнято рішень і внесено виправлення),

Заярним А.М. -3( ним же прийнято рішень і внесено виправлення),

СенькоЛ.Ю. - 4( ним же прийнято рішень і внесено виправлення).

Крім того, при проведенні даного аналізу було встановлено, що не всі виправлення описки в судових рішеннях, які були постановлені конкретним суддею, були усунуті тим же суддею.

Таких рішень було:

Прийнято суддею Камінським В.П.-1, внесено виправлення суддею Заярним А.М.

Прийнято суддею Порощуком П.П.-1, внесено виправлення суддею Верьовочніковим В.М.,

Прийнято суддею Верьовочніковим В.М.- 1,внесено виправлення суддею Шепелем К.А.

Зазначене свідчить про те, що з веденням в судах документообігу, при виправленні описок в рішеннях суддів, постановлених конкретним суддею, не є можливим тим же суддею, проте слід врахувати думку суддів про те, що при виявлені описок в судових рішеннях справа передавалась до судді який постановив конкретне рішення для подальшого виправлення описки з власної ініціативи чи за заявами сторін по справі, що брали участь у справі.

По справах адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 169 КАС України суд може з власної ініціативи або за заявою особи, що брала участь у справі, чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Питання про внесення виправлень суд вирішує в судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про дату, час і місце засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено.

Судді, як і будь-які люди, внаслідок неуважності при виготовленні та підписанні рішення можуть пропустити повз очі помилки технічного характеру. Для швидкого й ефективного усунення цих помилок, замість оскарження і перегляду судових рішень, стаття передбачає простішу процедуру розгляду цього питання судом, що ухвалив відповідне судове рішення.

Опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Так, суд може допустити помилку у найменуванні органу чи особи, у назві та реквізитах рішення, яке визнано протиправним, тощо.

Очевидною арифметичною помилкою є порушення правил арифметики при розрахунках завданої шкоди, невиплаченої зарплати тощо. Така помилка може призвести до неправильного визначення розміру задоволення позовних вимог грошового характеру.

Описки й очевидні арифметичні помилки у судових рішеннях (постановах чи ухвалах) не можна вважати процесуальними порушеннями, тому їх виправлення не потребує оскарження і перегляду судового рішення судом вищої інстанції. Стаття містить простіший порядок усунення таких помилок судом, що їх допустив.

Відповідно до частини першої статті питання щодо виправлення описки чи очевидної арифметичної помилки у судовому рішенні суд вирішує з власної ініціативи або за заявою особи, яка брала участь у справі. Розгляд цього питання може бути ініційовано незалежно від того, чи набрало судове рішення законної сили.

Розгляд і вирішення питання щодо виправлення описки чи очевидної арифметичної помилки здійснює суд у кількісному складі, визначеному для ухвалення судового рішення, у якому виявлено описку чи помилку, і бажано й у тому самому персональному складі, якщо це можливо.

За частиною другою статті це питання розглядається в судовому засіданні з наданням можливості особам, які беруть участь у справі, висловити думку з цього питання. Тому суд обов'язково повідомляє осіб, які беруть участь у справі, про дату, час і місце судового засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені (тобто повідомлені з дотриманням правил глави 3 розділу III КАСУ), не перешкоджає розгляду питання. Якщо ж когось із осіб, які беруть участь у справі, не було належним чином повідомлено про судове засідання, тоді суд повинен відкласти проведення судового засідання, призначивши нову дату і час його проведення.

КАСУ не встановлює строку проведення судового засідання для вирішення питання щодо виправлення описки чи очевидної арифметичної помилки, тому, на наш погляд, тут допустимо за аналогією застосувати положення частини третьої статті 170 КАСУ, щодо десятиденного строку розгляду відповідної заяви.

Виправлення описки чи очевидної арифметичної помилки згідно із зазначеною процедурою необхідно відрізняти від внесення до тексту судового рішення виправлень відповідно до частини восьмої статті 160 КАСУ. Перше проводиться через постановлення ухвали після того, як будуть проголошене судове рішення і видані (надіслані) його копії особам, які беруть участь у справі. Друге дає можливість внести виправлення безпосередньо до судового рішення після того, як воно буде виготовлене (роздруковане), але до проголошення судового рішення, видачі або направлення його копії особам, які беруть участь у справі.

За наслідками розгляду питання щодо виправлення описки чи очевидної арифметичної помилки суд постановляє ухвалу про внесення виправлень у відповідне судове рішення (постанову чи ухвалу) чи відмову у внесенні виправлень. Ухвалу за наслідками розгляду цього питання може бути оскаржено (частина третя коментованої статті).

Кодекс не встановлює особливого порядку набрання законної сили ухвалою суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень та порядку їх оскарження. Тому така ухвала набирає законної сили згідно із вимогами статті 254 КАСУ та може бути оскаржена за правилами розділу IV "Перегляд судових рішень" КАСУ.

Жмеринським міськрайонним судом в 2011 році здійснено виправлення в судових рішень в справах про адміністративне судочинство, із них:

Суддею Камінським В.П.- 1( ним же прийнято рішень і внесено виправлення),

Шепелем К.А. -2 ( ним же прийнято рішень і внесено виправлення),

Верьовочніковим В.М. -3 ( ним же прийнято рішень і внесено виправлення),

Заярним А.М. -4 ( ним же прийнято рішень і внесено виправлення),

Порощуком П.П.-2 ( ним же прийнято рішень і внесено виправлення).

Як і в цивільних справах, зустрічаються випадки виправлення описки в судових рішеннях по справах про адміністративне правопорушення, які були постановлені конкретним суддею, а були усунуті іншим суддею суду.

Таких рішень було:

Прийнято суддею Порощуком П.П. 2, - внесено виправлення суддею Сенько Л.Ю. та суддею Верьовочніковим В.М.,

Прийнято суддею Шепелем К.А- 1, внесено виправлення суддею Камінським В.П.

Виправлення помилки у виконавчому листі.

Стаття 369 ЦПК України. Оформлення виконавчого листа, виправлення помилки в ньому та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню1. Виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнуті на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за виконавчим листом, а також витребувати виконавчий лист.

Суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким виконавчим листом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Виконавчий лист є найбільш поширеним виконавчим документом. Він оформляється у суді та підписується суддею або головою суду, їх підписи засвідчуються печаткою суду. Особливо важливою вимогою до нього є вимога про перенесення у виконавчий лист резолютивної частини судового рішення. Якщо рішення суду відповідає вимогам до нього, у виконавчому провадженні не повинно виникати спору про право (тому неприпустимі умовні рішення), питань про особи учасників виконавчого провадження, рахунка, з якого необхідно стягувати кошти і таке інше. Положення про порядок і строки оскарження у виконавчий лист не потрібно переносити.

Нова редакція п. З ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» вимагає обов'язкового зазначення у виконавчому листі лише найменування (імені) сторін виконавчого провадження, їх місця проживання або місцезнаходження. Зазначати у виконавчому листі такі істотні з точки зору виконавчої практики реквізити, як ідентифікаційний код стягувача та боржника, норма закону вимагає лише тоді, коли вони відомі суду. Час та місце народження, місце роботи боржника є ідентифікуючими реквізитами його, але не є необов'язковими реквізитами виконавчого листа.

Характер описок та їх кількість свідчить про неуважність суддів, про не вичитку проектів рішень, які готують помічники, неуважність помічників, які в подальшому слід не допускати в роботі.

СУДДЯ ЖМЕРИНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Л.Ю. СЕНЬКО