УЗАГАЛЬНЕННЯ судової практики цивільних справ в частині ухвалення та перегляду заочних рішень за 2012 рік

УЗАГАЛЬНЕННЯ

судової практики цивільних справ в частині ухвалення та перегляду заочних рішень за 2012 рік

    Відповідно до плану роботи Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області на перше півріччя 2013 року проведено узагальненя судової практики цивільних справ в частині ухвалення та перегляду заочних рішень за 2012 рік.

Заочне провадження відповідно до ЦПК є особливим порядком розгляду та вирішення цивільної справи за відсутності відповідача, належним чином повідомленого про час та місце судового розгляду, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або зазначені ним причини визнані неповажними, та якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, з ухваленням заочного рішення. Таким чином, заочне провадження є додатковою гарантією позивачеві від зловживання відповідачем процесуальними правами, усунення причин затягування процесу, дотримання судами строків розгляду справи. Проте в окремих випадках розгляд справ у порядку заочного провадження не спрощує, а ускладнює процес та дає відповідачу можливість його затягнути, оскільки він має право на скасування заочного рішення судом, який його ухвалив, після чого справа розглядається в загальному порядку.

Отже, дотримання судами процесуального законодавства при ухваленні та перегляді заочного рішення є визначальним з точки зору виконання інститутом заочного провадження своєї мети - сприяти ефективному та оперативному здійсненню правосуддя.

Протягом 2012 року в  провадженні Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області перебувало 1536 цивільних справ, в тому числі позовного провадження - 1290, окремого провадження - 104 та наказного провадження - 142. Із них в 1422 справах провадження закінчено: - позовного провадження - 1185, окремого провадження - 96 та наказного провадження - 141, їх питома вага від кількості справ, що перебували у провадженні становить 90,3 %.  

Розглянуто 1101 справ з ухваленням судового рішення (з них 1012 позовного та 89 окремого провадження.Ухвалено 139 заочних рішень у цивільних справах (ст.224 ЦПК), їх питома вага від загальної кількості розглянутих справ позовного провадження з ухваленням рішення становить 13,74%.  З них 122 - задоволено повністю,12- задоволено частково, 5 відмовлено у задоволенні позову.

В провадженні суду перебувала цивільна справа (2/205/813/2012) за позовом ПАТ"Дельта Банк " в особі представника гр. Р. до П. про стягнення заборгованості за кредитним договором. ПАТ"Дельта Банк " в особі представника позивача гр.Р. звернувся до суду з цим позовом і просив стягнути з позичальника П. на користь ПАТ"Дельта Банк " заборгованність по кредитному договору в сумі 2919,63 грн. та сплачений банком судовий збір у сумі 214,6 грн. Відповідачка належним чином була повідомлена про розгляд справи, про що свідчить повідомлення про отримання поштового відправлення, однак у судове засідання 03 липня та 16 липня  2012 року не з'явилася. Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про можливість постановлення рішення в порядку заочного розгляду справи. Рішенням суду від 16.07.2012 року позов задоволено, стягнуто з П. заборгованість по кредитному договору в сумі 2919,63 грн. та суму сплаченого банком судового збору за подання позовної заяви в розмірі 214,60 коп.

Так, 02.04.2012 року ПАТ КБ “Приватбанк” звернулося з позовом до суду, мотивуючи, що гр.Р., тобто відповідач, отримав кредит у розмірі 7150.00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 09.12.2010 року. У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав, в зв’язку з чим станом на 13.12.2011р. утворилась заборгованість в сумі 36394.20 гривень, яку позивач просив стягнути з відповідача, а також судовий збір у сумі 363.94 грн.. Відповідно до поштових  повідомлень про вручення поштових відправлень гр. Р., за зареєстрованим належним чином місцем свого проживання, 11.04.2012р. був повідомлений про судове засідання на 19.04.2012 р., а 24.04.2012 року отримав повістку на 03.05.2012 року позов не оспорив. Причини неявки суду не повідомив і від нього не надійшло клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у його відсутність. Оглянувши позовну заяву, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до часткового задоволення. Суд прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення пені за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором в нарахованій сумі 25128.45 грн. підлягає до часткового задоволення - в розмірі, що не перевищує основної суми заборгованості за кредитом в розмірі 6455,24 грн. Таким чином, з гр.Р. на користь ПАТ КБ “ПриватБанк” підлягає стягненню заборгованість по кредиту на загальну суму 17720,99 грн. Рішенням суду від 03.05.2012 року позов задоволити частково та стягнуто з гр.Р. на користь ПАТ КБ “Приватбанк” заборгованість в розмірі 17720 грн., а також понесені судові  витрати у вигляді судового збору в розмірі 177,21грн. В решті позову – відмовлено.

В провадженні суду перебувала цивільна справа (2/205/1268/2012 ) за позовом гр.В. до гр.В. про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та зустрічним позовом гр.В. до гр.В. про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей. Позивач гр..В. звернулась до суду з позовом і просила стягувати з відповідача гр.В. на її користь аліменти на утримання їхніх спільних сина В., 21 листопада 1996 р. народження, та дочки гр.Н., 04 жовтня 2000 р. народження, в твердій грошовій сумі у розмірі по 1161 грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи з дня звернення до суду і до повноліття дітей. Крім цього,гр. В. просила стягнути на її користь з гр.В. понесені нею витрати на  правову допомогу у сумі 150 грн. Відповідач гр.В. звернувся до суду з зустрічною позовною заявою і просив стягувати з В. на його користь аліменти на утримання їхніх спільних сина гр.В., 21 листопада 1996 р. народження, та дочки Н., 04 жовтня 2000 р. народження, в твердій грошовій сумі у розмірі по 1161 грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи з дня звернення до суду і до повноліття дітей. В судовому засіданні 21 листопада 2012 р.  гр.В. свої  позовні вимоги підтримала повністю, просила їх задовольнити, в зустрічному позові просила відмовити. Зазначила, що діти знаходяться виключно на її утриманні. В судові засідання, що були призначені на 30 листопада 2012 р. та 04 грудня 2012 р. В. не з'явилася, посилаючись в своїй письмовій заяві на неможливість прибути в судове засідання через роботу в м. Київ. В. була належним чином повідомлена про судове засідання, проте на день винесення даного рішення у суду немає доказів, які б підтвердили її неявку в судове засідання з вищезазначеної причини. В. в судовому засідання свої позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити. При цьому пояснив, що згідно довідки сільради від 26 жовтня 2012 р. їх діти знаходяться на їх з дружиною спільному утриманні гр. В задоволенні первісного позову просив відмовити. Згідно ч.4 ст.169 ЦПК України, якщо немає відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних в ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Відповідно до ч.1 ст.224 цього ж Кодексу у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача по зустрічному позову, та згідно до ст.169 ЦПК України винести заочне рішення. Заслухавши сторони та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до  висновку, що в задоволенні позовних вимог як гр.В. так і гр.В. слід відмовити, оскільки сторони не представили в судовому засіданні докази на підтвердження факту не виконання обов'язків по утриманню дітей належним чином будь-ким із сторін. Рішенням суду від 04.12.2012 року в позові гр.В. до гр.В. про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей відмовлено. В задоволенні зустрічного позову гр.В. до гр.В. про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей відмовлено.  

Протягом 2012 року  судом розглянуто  139 позовних заяв, у яких винесені заочні судові рішення були, зокрема:

- 75 у спорах, що виникають із сімейних правовідносин (з них 49 про розірвання шлюбу, 23 – про стягнення аліментів, 3- про позбавлення батьківських прав);

- 49 у спорах, що виникають з договорів, з них 47 - позики, кредиту, банківського вкладу; 1 - купівлі-продажу, 1- з договору найму;

- 7 у спорах, що виникають з житлових правовідносин (з них 2- про виселення, 5 про визнання особи такою, що втратила право користування  житловим приміщенням);

- 3 у спорах про недоговорні забов’язання (з них 3 про відшкодування шкоди);

- 2 у спорах , що  виникають із земельних правовідносин;

- 1 у спорах, про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису).

         Проведення заочного розгляду справи можливе лише у разі наявності умов, визначених у ст.224 ЦПК.У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Таким чином, суди повинні дотримуватись таких умов проведення заочного розгляду справ: неявка відповідача в судове засідання; належне повідомлення відповідача про час і місце судового засідання; відсутність поважних причин неявки відповідача; відсутність клопотання відповідача про розгляд справи за його відсутності; відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи. Лише за наявності всіх п’яти умов суд може провести заочний розгляд справи.

          Необхідною умовою для заочного провадження є неявка відповідача в судове засідання. Неявкою відповідача є його фактична відсутність у залі судового засідання при розгляді справи по суті. При цьому необхідно враховувати, що неявкою відповідача є його особиста відсутність, а також відсутність його представника.

У випадку явки в судове засідання представника відповідача з належно оформленими повноваженнями суд не вправі ухвалювати заочне рішення. Це випливає зі змісту ст.38 ЦПК про те, що сторони можуть брати участь у цивільній справі особисто або через представника, і ст.44 ЦПК щодо можливості вчинення представником усіх процесуальних дій від імені особи, яку він представляє, а також того, що інститут заочного провадження призначений впливати на відповідачів, які не вчиняють дій щодо участі у розгляді справи. Вбачається правильним, що неявка відповідача в судове засідання після оголошеної перерви, зупинення провадження у справі та поновлення її слухання не дає підстав для ухвалення заочного рішення, оскільки відповідач брав участь у попередніх засіданнях, йому роз’яснювали його права та обов’язки, він висловлював свою думку і ставлення до позовних вимог.

ЦПК також встановлює вимогу, що у разі участі в справі кількох відповідачів заочний розгляд можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів (ч.2 ст.224). На підставі ст.224 ЦПК суд до постановлення ухвали про заочний розгляд справи обов’язково повинен перевірити факт повідомлення відповідача належним чином про час і місце судового засідання. Повідомлення сторін про час і місце розгляду справи повинно проводитися відповідно до вимог ст.ст.74-76 ЦПК. При цьому в матеріалах справи повинні бути належні докази такого повідомлення. Якщо відповідні докази відсутні, то відповідач не може вважатися повідомленим належним чином, і підстав для заочного розгляду справи не існує.

        Необхідно більш ретельно ставитися до висновків про належне повідомлення відповідача у справі. Необхідно дотримуватись вимог ч.4 ст.74 ЦПК про те, що судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за сім днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення – завчасно.

        Відповідач, місце проживання (перебування чи роботи) або місцезнаходження якого позивачеві невідоме, навіть після його звернення до адресного бюро та органів внутрішніх справ, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи. При цьому друкований орган, в якому розміщуються відповідні оголошення, визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.9,10 ст.74 ЦПК). У разі, якщо суд встановить, що відомості про належне повідомлення відповідача відсутні, він повинен відкласти провадження у справі відповідно до п.1 ч.1 ст.169 ЦПК.

         На підставі ст.224 ЦПК суд повинен перевірити не лише факт належного повідомлення відповідача про час і місце судового засідання, але й поважність причин неявки відповідача в судове засідання, якщо вони відповідачем були повідомлені. За відсутності відповідача з причин, які судом визнано поважними, заочний порядок розгляду справи виключається. Крім того, не допускається проведення заочного розгляду справи за наявності заперечень позивача проти такого вирішення спору.

           Особливості заочного розгляду справ полягають, передусім, у тому, що у дослідженні обставин справи бере участь лише позивач. Таким чином, при розгляді справи фактично відсутня змагальність сторін. Вбачається, що суд повинен роз’яснити позивачеві його право на розгляд справи в порядку заочного провадження. Водночас позивачеві необхідно роз’яснити його право на розгляд справи у звичайному порядку. При цьому суд також повинен роз’яснити позивачеві, що його згода на розгляд справи за відсутності відповідача є одночасно відмовою від частини своїх процесуальних прав щодо розпорядження позовними вимогами, зокрема, щодо неможливості зміни позивачем предмета або підстави позову та зміни розміру позовних вимог. Якщо ж позивач реалізує ці права, то у такому випадку суд повинен відкласти судовий розгляд на підставі ч.3 ст.224 ЦПК для повідомлення про це відповідача.  Вбачається, що норма ч.3 ст.224 ЦПК не підлягає звуженому тлумаченню, і суд у разі зменшення позивачем розміру позовних вимог також повинен відкласти судовий розгляд для повідомлення про це відповідача, оскільки відповідач у цьому випадку може визнати позов із відповідними наслідками (ст. 174 ЦПК).

         Суд вирішує питання щодо заочного розгляду справи до початку розгляду справи по суті. Відповідно до ч.1 ст.225 ЦПК про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Оскільки процесуальним законом не встановлено вимоги щодо форми її прийняття, така ухвала може бути оформлена як окремий процесуальний документ відповідно до вимог ч.1 ст.210 ЦПК, так і протокольно, відповідно до вимог ч.2 ст.210 цього Кодексу. ЦПК встановлює для відповідача особливий порядок оскарження заочного рішення - шляхом подання заяви про перегляд заочного рішення (ст.ст.228-232), а також загальний порядок - апеляційне оскарження - для позивача (ст.232).

           Ст. 229 ЦПК встановлено вимоги щодо форми і змісту заяви про перегляд заочного рішення. За правилами ст.121 ЦПК неналежно оформлена заява про перегляд заочного рішення залишається судом без руху і відповідачу надається строк для усунення недоліків. У разі, якщо відповідач у встановлений строк виправить визначені судом недоліки, заява про перегляд заочного рішення вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається заявнику, про що постановляється відповідна ухвала.

Складним питанням у судовій практиці є можливість оскарження в апеляційному порядку ухвали про визнання заяви про перегляд заочного рішення неподаною і повернення її заявникові. Ч.7 ст.229 ЦПК передбачено, що до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються правила ст.121 ЦПК, тобто про залишення заяви без руху та про визнання заяви неподаною та повернення її заявникові. Однак у ст.293 ЦПК серед ухвал, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду, не вказано ухвалу про визнання заяви про перегляд заочного рішення неподаною та повернення її заявникові, а передбачено лише можливість апеляційного оскарження ухвал про повернення заяви позивачеві (заявникові) - п.3 ч.1 ст.293 та про залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду - п.16 ч.1 ст.293.

           Окрім того, неможливість оскарження відповідачем у справі ухвали про визнання заяви про перегляд заочного рішення неподаною та повернення її заявникові призвело б до позбавлення його права на апеляційне оскарження заочного рішення, оскільки відповідно до ч.4 ст.231 ЦПК відповідач може оскаржити заочне рішення в загальному порядку лише після залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

           Відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії. Вирішуючи питання про поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.ст.72-73 ЦПК повинен повідомити осіб, які беруть участь у справі, про місце і час розгляду цього питання.

          У випадку постановлення судом ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду з підстав, встановлених ст.207 ЦПК, така ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку окремо від рішення суду відповідно до п. 16 ч.1 ст. 293 ЦПК.

          Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим особам, які беруть участь у справі, й одночасно повідомляє їх про час і місце розгляду заяви.

         У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд відповідно до ч.3 ст.231 ЦПК постановляє ухвалу, в якій може реалізувати одне з таких повноважень: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

         Зі змісту ст. 232ЦПК випливає, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом двох обставин: відповідач не з’явився в судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення, та не повідомив про причини неявки з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

       Як випливає з п.2 ч.3 ст.231 ЦПК у разі скасування заочного рішення судом, який його ухвалив, призначається дата розгляду справи в загальному порядку.

        Ухвала про залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від заочного рішення, оскільки така ухвала не передбачена в переліку ухвал, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду першої інстанції, визначені ст.293 ЦПК. Окрім того, у відповідності ч.4 ст.231 ЦПК після залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення відповідач може оскаржити в апеляційному порядку не таку ухвалу суду, а саме заочне рішення.

        Отже, на розгляд до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області надійшло 14 заяв про перегляд заочних рішень винесених у 2012 році. З них:

       - 3 повернуто заявникам;

       - 7 залишено без задоволення;

       - 4 задоволено та скасовано заочне рішення.

       До суду надійшла заява гр..М., представник відповідача гр.О. до Публічного акціонерного товариства КБ “Приват Банк” про перегляд заочного рішення від 11.04.2012 року за позовом ПАТ КБ “Приват Банк” до гр.М. про звернення стягнення на предмет застави.  Ухвалою суду від 14.05.2012 року зазначену  залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, оскільки заявником в при подачі заяви про перегляд заочного рішення судовий збір сплачений не був. Також зміст заяви містить у собі неточності та посилання то на рішення Жовтневого суду м. Дніпропетровська від 11.07.2011 року, то на заочне рішення Святошинського районного суду м.Києва від 09.02.2012 року, то на рішення Жмеринського міськрайонного суду, яке відповідачка просила  скасувати. Ухвалою суду  від 24.05.2012 року  заява представника відповідача гр.М. –гр. О. про перегляд заочного рішення від 11 квітня 2012 року Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області по цивільній справі №2/205/4/12 за позовом ПАТ КБ “Приват Банк” до М. про звернення стягнення на предмет застави – вважаюється неподаною та повернута її заявнику, оскільки  всупереч вимогам ч.4 ст.229 ЦПК України до неї не додано її копій за кількістю осіб, що беруть участь у справі та копій квитанції про оплату судового збору. Відсутність у додатку копії заяви про перегляд заочного рішення підтверджується актом Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 24.05.2012 року. (справа 2-п/205/1/2012 р.)

Так, заочним рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 17.09.2012 року задоволено позов ПАТ "Універсал Банк" до гр.Ю.  про стягнення заборгованості за кредитним договором. Гр.Ю. подав заяву про скасування вказаного заочного рішення, посилаючись на те, що не мав змоги бути присутнім на судових засіданнях, оскільки протягом всього часу провадження по справі перебував на стаціонарному лікуванні та не мав змоги з'являтися на судові засідання у зв'язку з негативним станом здоров'я, а тому він не зміг у повній мірі реалізувати свої права, передбачені ст.27 ЦПК України, що зумовило прийняття заочного рішення без з'ясування у повній мірі всіх обставин справи. Також зазначив, що суд винісши заочне рішення по справі не залучив Д., яка на час укладення даних угод перебувала з ним офіційно в шлюбі, у якості ані третьої особи, ані у якості співвідповідача, а тому дане рішення безпосередньо зачіпає її права, інтереси та обов'язки. Заслухавши  представника позивача, дослідивши заяву та матеріали  цивільної справи, суд вважає, що заява гр.Ю. задоволенню не підлягає, оскільки відповідачем гр.Ю. не доведено поважність власної неявки в судове засідання та неповідомлення причин неявки, доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, не наведено, а тому судом не знайдено визначених законом підстав для скасування постановленого в даній справі заочного рішення. Ухвалою суду від 01.01.2012 року заяву гр. Ю. про перегляд заочного рішення Жмеринського міськрайонного суду від 17.09.2012 року залишено без задоволення. (справа 2-п/205/14/2012 р.)

Рішенням Жмеринського міськрайонного суду від 20.04.2012 року, постановленим в порядку заочного розгляду справи, стягнуто з В. на користь ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" 176807,84 грн. заборгованості за кредитним договором №02-2.1/880 від 06.11.2007 року та 1768,07 грн. судового збору. 05.05.2012 року  гр. В. подав до суду заяву про перегляд та скасування вказаного заочного рішення, посилаючись на часткове погашення ним заборгованості та на обставини власної хвороби у період його постановлення судом, вважаючи їх поважними. Вивчивши доводи відповідача В., дослідивши матеріали цивільної справи та додатково представлені докази, суд вважає, що заява про скасування заочного рішення суду підлягає задоволенню. Враховуючи, що заява про перегляд заочного рішення відповідачем В. подана до суду у визначений законом строк, її доводи щодо поважності неявки в судове засідання  підтверджуються копією листка непрацездатності  В. стосовно його амбулаторного  лікування, зокрема в період з 17 по 24 квітня 2012 року (а.с.60). Також дані довідки Вінницького обласного відділення ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" від 25.06.2012 року №07-12/204 визначають належність попередньо представлених відповідачем квитанцій про сплату ним певної частини коштів позивачу саме з приводу погашення заявленої останнім кредитної заборгованості, підтвердження чому суду раніше представлено не було, що безумовно має істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки потребує надання судом відповідної правової оцінки даним обставинам, що можливе виключно за новим розглядом даної справи по суті. Ухвалою суду від 26.06.2012 року заяву про перегляд заочного рішення задоволено, скасовано заочне рішення Жмеринського міськрайонного суду від 20.04.2012 року про стягнення з гр. В. на користь ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" за кредитним договором №02-2.1/880 від 06.11.2007 року заборгованість станом на 31.01.2012 року в сумі 176807 гривень 84 копійки та 1768 гривень 07 копійок судового збору та призначено справу до нового судового розгляду (2-п/205/2/2012 р.)

Отже, при проведенні зазначеного аналізу стану судової практики цивільних справ в частині ухвалення та перегляду заочних рішень суддями Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області у 2012 році, встановлено, що розгляд таких справ знаходиться на належному рівні, про що свідчить невелика кількість поданих заяв про перегляд винесених заочних рішень, а також незначна кількість скасованих рішень в результаті розгляду цих заяв. Враховуючи вищевикладене, можливо зробити висновок, що судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області в основному правильно застосовують норми матеріального та процесуального права.

Узагальнення вважаю за необхідне обговорити на оперативній нараді працівників суду.

Суддя Жмеринського

міськрайонного суду

Вінницької області                                                                                                П.П.Порощук