Узагальнення розгляду цивільних справ про стягнення аліментів у 2016 році в порівнянні з 2015 роком

 Узагальнення розгляду цивільних справ про стягнення аліментів у 2016 році в порівнянні з 2015 роком.

У відповідності до плану роботи Жмеринського міськрайонного суду на 1 півріччя 2017 року проведено узагальнення розгляду цивільних справ про стягнення аліментів у 2016 році в порівнянні з 2015 роком.

Відповідно до даних, що містяться у системі документообігу Д-3 у Жмеринському міськрайонному суді Вінницької області в 2015 році знаходилось в провадженні 1788 цивільних справ усіх категорій, з яких розглянуто 1726 справ, залишок не розглянутих -  62 справи, із яких 210 справ - про стягнення аліментів різних категорій (що складає 12,2% від загальної кількості розглянутих цивільних справ), залишок не розглянутих справ про стягнення аліментів – 12 (що складає 19,4% від загальної кількості залишку цивільних справ) відповідно. 

У 2016 році в провадженні суду знаходилось 1675 цивільних справ усіх категорій, з яких розглянуто 1603 справ, залишок не розглянутих -  72 справи, із яких 205 справ - про стягнення аліментів різних категорій, (що складає 12,8% від загальної кількості розглянутих цивільних справ), залишок не розглянутих справ про стягнення аліментів – 27, (що складає 37,5% від загальної кількості залишку цивільних справ) відповідно. 

Таким чином спостерігається, що справи про стягнення аліментів, на відміну від загального уявлення складають не більше 13% від усіх справ, що розглядались Жмеринським міськрайонним судом впродовж 2015-2016 років, та даний показник не має тенденції до значного коливання.

Справи даної категорії мають відповідні особливості, щодо їх розгляду та виконання. Розгляд справ даної категорії регламентується Сімейним Кодексом України, положеннями Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, остаточними рішення ЄСПЛ та роз»ясненнями, що містяться у Постанові №3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

Зокрема позивачі у справах про стягнення аліментів звільнені від оплати судового збору, мають право на вибір підсудності розгляду справи за своїм місцем проживання, розгляд справ даної категорії здійснюється у місячний строк, аліменти стягуються з часу подачі позовної заяви та до повноліття дитини чи припинення стягнення аліментів з інших підстав, рішення суду у даній категорії допускається до негайного виконання.

Також Сімейним Кодексом України передбачено кілька видів аліментів, залежно від сімейних зв»язків, потреб, прав та обов»язків учасників сімейних правовідносин, що розглядаються у судовому порядку.

Так, ст. 181 СК України передбачено стягнення аліментів (коштів на утримання дитини) до її повноліття; ст. 185 СК України передбачено участь батьків у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами;  ст. 188 СК України передбачено звільнення батьків від обов»язку утримувати дитину у разі, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з них та повністю забезпечує її потреби; ст. 192 СК України передбачено підстави та умови зміни розміру аліментів на утримання дитини, визначених за рішенням суду; ст.ст.  194, 195 СК України передбачено випадки та умови стягнення аліментів на утримання дитини за минулий час та заборгованості за аліментами; ст. 197 СК України  передбачено умови та підстави звільнення від сплати заборгованості з аліментів  на утримання дитини. Ст.ст. 198-201 регламентують порядок та умови стягнення аліментів із батьків на утримання повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання.

При розгляді справ даної категорії слід враховувати, що згідно із ч. 1 ст. 6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

Статтею 202 СК України передбачено підстави та умови стягнення аліментів з повнолітніх дочки, сина на утримання батьків; ст. 203 СК України – їх обов»язок брати участь у додаткових витратах на батьків; ст. 206 СК України – стягнення з них витрат на догляд та лікування батьків; ст. 204 СК України передбачено умови та підстави звільнення дочки, сина від обов»язку утримувати матір, батька; ст. 264 СК України передбачено обов»язок особи піклуватись про бабу, діда, прабабу, прадіда, а також про того, з ким вона проживала однією сім»єю.

Статтею 75 СК України передбачено підстави та умови утримання (аліментів) того із подружжя, хто є непрацездатним від  другого із подружжя; ст. 76 СК України передбачено право на утримання після розірвання шлюбу;  ст. 82 СК України – підстави та умови припинення права одного з подружжя на утримання; ст.ст. 84, 86 СК України  - право дружини (чоловіка) на утримання під час вагітності та у разі проживання із нею (ним) дитини, ст.ст. 85, 87 – підстави припинення такого права дружини (чоловіка); ст. 88 СК України передбачено право на утримання того із подружжя, з ким проживає дитина-інвалід; ст. 90 СК України – обов»язок подружжя брати участь у витратах, пов»язаних із хворобою або каліцтвом другого з подружжя; ст. 91 СК України – право на утримання жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою.

Главою 22 СК України передбачено умови та підстави виникнення обов»язків  по утриманню інших членів сім»ї та родичів, розмір аліментів, що стягуються із інших членів сім»ї і строки їх стягнення, порядок зміни розміру аліментів, звільнення від їх сплати, визначення розміру заборгованості аліментів, повне або часткове звільнення від заборгованості за даними видами аліментів.

При цьому законодавство та судова практика розрізняють усі ці види аліментів як підстави звернення із окремими позовними вимогами, за результатом розгляду яких приймаються відповідні рішення.

Для узагальнення судової практики справ про стягнення аліментів проаналізовано вибірково 20 справ про стягнення аліментів за 2015 рік. 

Як правило, проаналізовані справи розглянуто у встановлений ст. 157 ЦПК України місячний строк. Незначний (один-два дні) пропуск строку розгляду справ даних категорій допущено у 3 (справи 130/323/15-ц, 130/371/15-ц, 130/1275/15-ц), із 20 проаналізованих справ у зв»язку із поважними причинами: неявками учасників, витребовуванням доказів, відсутності у суду на час призначення судового засідання відомостей про вручення учасникам судових повісток, перебування судді у відпустці. Також в одній справі  (130/2518/15-ц) розгляд здійснено у більш як тримісячний строк із часу відкриття провадження із постановленням заочного рішення, у зв»язку із зміною позовних вимог після відкриття провадження,  неможливістю належного повідомлення про час та місце розгляду справи відповідача, який перебував у тривалому відрядженні  за межами України. Ухвали про продовження розгляду справи суддями не постановлялись через відсутність клопотань сторони.

У справі 130/1666/15-ц судом у резолютивній частині рішення не зазначено конкретної дати пред»явлення позову, що потягнуло за собою додаткову переписку із органом виконавчої служби, однак не потягнуло повернення виконавчого документу чи відмови у відкритті виконавчого провадження.

Частина проаналізованих рішень, що ухвалювались судом у 2015 році містять посилання на норми міжнародного права, а саме – Конвенцію про права дитини, допущені до негайного виконання у випадках, передбачених законом, мали місце проголошення вступної та резолютивної частини рішення із виготовленням у встановлений законом строк повного тексту судового рішення.

            Для порівняння узагальнення судової практики справ про стягнення аліментів проаналізовано вибірково  також 20 справ про стягнення аліментів за 2016 рік. 

Як правило, проаналізовані справи у 2016 році розглянуто у встановлений ст. 157 ЦПК України місячний строк. Незначний (один-два дні) пропуск строку розгляду справ даних категорій допущено у  справі 130/892/16-ц. Також у  справах  №№ 130/1015/16-ц, 130/924/16-ц розгляд здійснено у строк понад один місяць із часу відкриття провадження із постановленням рішень, у зв»язку із встановленням місця служби відповідачів які на час розгляду справи були військовослужбовцями та несли військову службу в зоні АТО, куди їм судом надсилались судові повістки. Порушення строків розгляду інших справ допущено із поважних причин: у зв»язку із перебуванням суддів у щорічній відпустці, зупинення провадження для проведення судово-біологічної експертизи, у зв»язку ізподачею зустрічного позову; перебуванням головуючого у справі у нарадчій кімнаті по кримінальному провадженню. Ухвали про продовження розгляду справи суддями не постановлялись через відсутність клопотань сторони. Однак порушення встановленого законом строку розгляду справи даної категорії не має вагомих наслідків, адже аліменти стягуються із часу звернення із позовом до суду, чим захищено право позивача на отримання відповідних аліментних платежів.

Відмінностей судової практики у проаналізованих справах, що розглянуті у 2016 році, у порівнянні із 2015 роком не встановлено.

Мали місце залишення позовних заяв без руху та їх повернення внаслідок не усунення недоліків, якими суддею визначено: відсутність повної адреси відповідача, відсутність обґрунтування та не зазначення стану здоров»я дитини та відповідача, наявність/відсутність в останнього інших утриманців, наявності постійного доходу відповідача та його розміру, оскільки вказані обставини підлягають з»ясуванню при визначенні розміру стягуваних аліментів (справа 130/906/16-ц)

У жодній із проаналізованих справ за 2015-2016 роки не зазначено ціну позову, хоча порядок такого його обчислення та зазначення у позовній заяві із вимогами майнового характеру прямо передбачено ст. 80 ЦПК України, однак жодного процесуального наслідку  такого не зазначення не наступає, так як позивачі у даній категорії справ звільнені від сплати судового збору, а із відповідачів судовий збір стягується відповідно до ст. 88 ЦПК України пропорційно розміру задоволених вимог. Позови із підстав не зазначення ціни позову без руху не залишались. Суддями дотримуються вимоги ст.ст. 122 ЦПК України щодо витребування відомостей про місце проживання відповідача у даній категорії справ. Позивачами на підтвердження свого зареєстрованого місця проживання, на підтвердження вибору місцем розгляду справи Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області, як правило, надаються копії паспортів із відмітками про реєстрацію, на підтвердження утримання дитини - відповідні довідки органів місцевого самоврядування та квартальних комітетів на підтвердження даних фактів. За клопотанням сторін, судді обґрунтовано відкладають розгляд справи чи оголошують перерви для надання сторонами доказів свого матеріального стану (довідок про розмір заробітної плати, про відсутність соціальних виплат тощо) Як правило, справи даної категорії розглядались на підставі ст.ст. 174 ч.4 та у відсутність сторін за наявності відповідних письмових заяв. Часто інтереси позивачів та відповідачів представляли адвокати (представники), заявлялись вимоги про стягнення витрат на правову допомогу, які вирішувались суддями відповідно до встановлених обставин, наданих доказів та розрахунків. Деякі справи розглядались із призначенням попереднього судового засідання. Як правило позови задовольнялись повністю чи частково залежно від встановлених обставин справи та доказів, наданих сторонами, рішення направлялись сторонам, набували законної сили, в апеляційному порядку, як правило, не оскаржувались. Також мало місце залишення позовних вимог без розгляду у зв»язку із повторними неявками позивача чи написання позивачем відповідних заяв. Мало місце  винесення заочних рішень у справах, заяв про перегляд яких не подано та рішення у яких  набули законної сили (наприклад, справи 130/272/15-ц, 130/371/15-ц, 130/1011/16-ц, 130/1012/16-ц).

За результатами розгляду справ в усіх проаналізованих справах видано виконавчі листи, які допущено до негайного виконання.

Згідно із існуючої практики, після видачі виконавчого листа, в частині допущення рішення до негайного виконання, секретарем судових засідань виписується ще один виконавчий лист, який інколи сторонами не береться, та він зберігається у матеріалах справи (наприклад справи 130/222/15-ц, 130/272/15-ц, 130/336/15-ц, 130/387/15-ц, 130/1760/15-ц, 130/1011/16-ц, 130/1012/16-ц, 130/1029/16-ц, 130/1443/16-ц, 130/1642/16-ц), а в інших випадках такий виконавчий лист із відміткою про виконання в межах платежу за один місяць виконано та приєднано до матеріалів справи (наприклад справи 130/240/15-ц, 130/335/15-ц, 130/1760/15-ц, 130/1034/16-ц, 130/892/16-ц), в третіх випадках встановити із матеріалів справи, який саме виконавчий лист видано позивачу не можливо (наприклад, справи 130/280/15-ц, 130/323/15-ц, 130/371/15-ц, 130/384/15-ц, 130/388/15-ц, 130/1275/15-ц, 130/1014/16-ц, 130/1015/16-ц, 130/1562/16-ц, 130/824/16-ц, 130/825/16-ц, 130/888/16-ц, 130/924/16-ц)

Як у 2015, так і у 2016 роках у разі заявлення в одному позові позовних вимог про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку тощо, як правило такі вимоги розглядаються спільно у випадку, якщо вони не ускладнюють спільний розгляд (наприклад, справа 130/272/15-ц, 130/1759/15-ц, 130/1503/16-ц, 130/1562/16-ц), або позовні вимоги за такими позовами роз»єднуються в окреме провадження при винесенні ухвали про відкриття  (наприклад, справа 130/247/15-ц, 130/2518/15-ц, 130/1015/16-ц)

Справи про стягнення аліментів у 2015-2016 роках вирішувались суддями залежно від встановлених обставин справи та доказів, наданих сторонами. Як правило між сторонами виникає спір щодо розміру стягуваних аліментів, права особи на отримання аліментів, можливості відповідачів сплачувати аліменти чи надавати допомогу.

Мали випадки оскарження судових рішень у справах про стягнення аліментів в апеляційному порядку.

Так, згідно статистичних даних, що містяться у системі документообігу Д-3, у 2015 році було оскаржено 110 цивільних справ різноманітних категорій, із яких 13 справ про стягнення аліментів та аліментних платежів, що складає 11,8 %. Із даних справ, за результатами апеляційного розгляду 7 судових рішень залишено без змін, 2 змінено, одне рішення скасовано із винесенням нового рішення про відмову в задоволенні позову, скасовано одну ухвалу, а справу направлено для продовження розгляду, одну апеляційну на заочне рішення суду повернуто.

У 2016 році було оскаржено 91  цивільну справу різноманітних категорій, із яких 11 справ про стягнення аліментів та аліментних платежів, що складає 12,1 %. Із даних справ, за результатами апеляційного розгляду 2 судових рішення залишено без змін, 5 - змінено,  скасовано одну ухвалу, а справу направлено для продовження розгляду, одну апеляційну на заочне рішення суду повернуто, дві апеляційні скарги визнано неподаними та повернуто апелянтам.

Оглядом нарядів  01-18 «Копії судових рішень ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ, апеляційного суду Вінницької області стосовно перегляду судових рішень, постановлених Жмеринським міськрайонним судом» у 2015 та у 2016 роках, встановлено, що підставами для зміни та скасування рішень у справах про стягнення аліментів у  2015-2016 роках були  .неправильне застосування норм матеріального та процесуального права: а саме невірне зазначення судом початку стягнення аліментів у новому розмірі з дати стягнення первісних аліментів, невірного зазначення  в резолютивній частині про відкликання виконавчих листів, так як таке зазначення не передбачене нормами ЦПК України (справа 130/1542/15-ц); невірне визначення позивачем у  справі про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки – її матері, за обставин окремого проживання дочки, власної думки щодо розміру стягуваних аліментів (справа 130/3368/15-ц); неповне з»ясування обставин у справі, що потягло за собою неправильне застосування норм процесуального та матеріального права, у справі  130/3059/15-ц про стягнення пені за прострочення виплати аліментів на утримання дружини, де апеляційний суд для повноти розгляду справи витребував для огляду цивільну справу про стягнення аліментів на утримання дружини, встановив, що у даній справі виносилось заочне рішення у відсутність відповідача, який не знав про таке рішення, а дізнавшись, почав здійснювати виплати, а тому прийшов до висновку про відсутність вини відповідача у несплаті аліментів; невірне застосування норм матеріального та процесуального права у справі 130/3315/15-ц, де апеляційним судом застосовано норму ч.3 ст. 183 СК України та  вираховано частку , що припадала на дитину, що досягла повноліття та зазначено розмір нових аліментів у частці від доходу, а не у відсотках, що не відповідає закону; допущена судом першої інстанції помилка при оцінці обставин, що впливають на визначення розміру аліментів у справі 130/273/16-ц; не доведення відповідачем понесення судових витрат у стягнутій судом першої інстанції сумі, що призвело до зміни судового рішення в частині зменшення стягнутих витрат на правову допомогу у справі 130/969/16-ц та до скасування рішення в частині стягнення витрат на правову допомогу у справі 130/2987/15-ц; невірне встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи, що мають суттєве значення для її розгляду, а саме стабільний вид доходу відповідача у виді отримання пенсії як інваліда другої групи, що призвело до скасування рішення та постановлення нового по суті позовних вимог, а саме стягнення аліментів в частці від доходу відповідача у справі 130/1558/16-ц;   у справі 130/2233/15-ц підстави для зміни рішення в частині розміру стягуваних аліментів взагалі не зазначені, а в мотивувальній частині вказано про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Спірними питаннями, які найчастіше виникають при розгляді справ даної категорії є питання поширення/ не поширення на похідні від спорів про стягнення аліментів позовні вимоги (збільшення/зменшення розміру стягуваних аліментів, припинення стягнення аліментів) правил та привілеїв, які першочергово були спрямовані на захист особи, яка має право на пред»явлення позову. Зокрема чи поширюються правила підсудності за вибором позивача, звільнення позивача від оплати судовим збором на такі похідні позовні вимоги, адже достеменно це питання законодавством не врегулювано, а узагальнена судова практика свідчить про різні думки суддів з даного питання.

Слід звернути увагу на відмінність порядку виконання рішень про стягнення аліментів, у яких допускається негайне виконання в межах аліментного платежу за один місяць та про збільшення/зменшення розміру стягуваних аліментів, у яких аліменти у новому розмірі сплачуються з дня набрання рішенням законної сили, а тому в резолютивній частині рішення слід, на мою думку, зазначати про повернення попередньо виданого виконавчого документу із відміткою про його повне виконання станом на час набрання законної сили новим рішенням до суду. Однак між судами різних інстанцій існують розбіжності з даного питання, що підтверджується проведеним узагальненням.

Також доцільно обговорити порядок виписки та зберігання виконавчих листів у справах про стягнення аліментів, які не отримуються сторонами та зберігаються в матеріалах оглянутих справ.

Також слід зауважити про правові позиції, що винесені Верховним судом України з розгляду справ даних категорій: 6-149цс14 щодо стягнення  пені за прострочення сплати аліментів, № 143 цс 13  від 5 лютого  2014 року щодо зміни розміру аліментів. 

Суддя Жмеринського

            міськрайонного суду                                                                               О.Я. Саландяк

*Для узагальнення використано дані із системи документообігу Д-3: Форма 2-ц за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 року ; форма 2-ц за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 року, що надавались в паперовому вигляді; по 20 оригіналів цивільних справ даних категорій вибірково за 2015 та за 2016 роки;  дані із системи документообігу Д-3: про кількість оскаржених цивільних справ у справ  за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 року, із них аліменти ; та за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 року, із них аліменти, що надавалась в електронному варіанті;  наряди 01-18 Копії судових рішень ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ, апеляційного суду Вінницької області стосовно перегляду судових рішень, постановлених Жмеринським міськрайонним судом у 2015 та у 2016 роках.