АНАЛІЗ
причин скасування та зміни судових рішень
Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області
за 2010 рік
Даний аналіз проведено згідно плану роботи Жмеринського міськрайонного суду на перше півріччя 2011 року.
Протягом 2010 року в провадженні суду знаходилось:
1. 274 кримінальних справи відносно 341 осіб, з них: 242 надійшло за звітний період та 32 справи склали залишок нерозглянутих справ на початок звітного періоду. Станом на 01.01.2011 року судом розглянуто по суті 214 кримінальних справи, з яких: 188 справ з винесенням вироку, 15 справ із закриттям провадження в справі; 7 справ повернено на додаткове розслідування під час судового розгляду, 1 справу повернено на додаткове розслідування під час попереднього судового розгляду, 1 кримінальну справу повернено в порядку ст.2491 КПК України, 1 справу направлено за підсудністю.
Залишок нерозглянутих справ на кінець звітного періоду склав 60 справ, відносно 85 осіб, з яких провадження по 13 справах зупинено; у залишку є 4 справи не розглянутих у термін понад 6 місяців.
2. 3857 цивільних справи, з них:
1576 справ адміністративного судочинства, з яких у залишку 313 справ;
справ цивільного судочинства 2281, зокрема:
- справ наказного провадження – 254;
- справ позовного провадження – 1912, з яких у залишку 126 справи;
- справ окремого провадження – 115, з яких у залишку 1 справи.
3. 4769 справ про адміністративні правопорушення, усі надійшли за звітний період. Протягом 2010 року розглянуто 4572 справ відносно 4573 осіб, (з них 15 справ відносно неповнолітніх), закрито 774 справи, повернуто для належного оформлення – 181 справа; у залишку станом на 01.01.2011 року - 16 справ.
Оскарження кримінальних справ.
Протягом 2010 року в провадженні Жмеринського міськрайонного суду знаходилось 274 кримінальних справи відносно 341 осіб, з них: 242 надійшло за звітний період та 32 справи склали залишок нерозглянутих справ на початок звітного періоду.
Станом на 01.01.2011 року судом розглянуто по суті 214 кримінальних справи, з яких: 188 справ з винесенням вироку, 15 справ із закриттям провадження в справі; 7 справ повернено на додаткове розслідування під час судового розгляду, 1 справу повернено на додаткове розслідування під час попереднього судового розгляду, 1 кримінальну справу повернено в порядку ст.2491 КПК України, 1 справу направлено за підсудністю. Залишок нерозглянутих справ на кінець звітного періоду склав 60 справ, з них провадження по 13 справах зупинено.
Судовою палатою з кримінальних справ апеляційного суду Вінницької області в 2010 році було розглянуто 46 апеляційних скарг на вироки (29) та постанови (17) Жмеринського міськрайонного суду по кримінальних справах за 2009 -2010 рік.
З них за 2010 рік :
- на 4 судових рішень судді Ковальського В.І., з яких 2 постанови скасовано; 1 вирок - змінено та 1 постанова залишена без змін.
- на 13 судових рішень судді Верьовочнікова В.М., з яких 7 залишено без змін, 5 вироків скасовано.
- на 5 судових рішень судді Заярного А.М., з яких 1 залишено без змін, 1 постанова скасовано та 3 вироки змінено.
- на 7 судових рішень судді Камінського В.П. з яких 6 залишено без змін, 1 вирок скасовано.
- на 8 судових рішень судді Петрашека Л.І., з яких 3 залишено без змін, 4 вироки скасовано та 1 вирок змінено.
- на 4 судових рішень судді Сенько Л.Ю., з яких 3 залишено без змін, 1 вирок скасовано.
- на 4 судових рішень судді Шепеля К.А., з яких 3 залишено без змін, 1 вирок скасовано.
- на 1 судове рішення судді Клапоущака С.Ю., з яких 1 залишено без змін.
Як вбачається із вищевказаної статистики, в результаті перегляду 46 кримінальних справ апеляційним судом Вінницької області, 25 (54,35%) судових рішень по кримінальних справах, винесених судом, залишено в силі.
По причині істотного порушення вимог кримінально-процесуального законодавства було скасовано вирок суду від 23.10.2009 року, яким було засуджено Г. за ст.128 КК України.
Суд в порушення вимог ст.334 КПК України, в мотивувальній частині вироку не навів формування обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. Мотивувальна частина вироку, яка зазначена в вироці суду не відповідає її резолютивній частині. Суд перекваліфіковуючи дії Г. зі ст.121 ч.2 КК України на ст.128 КК України не навів у вироку мотивів прийнятого рішення, а також воно не ґрунтується на доказах досліджених в суді і суперечить їм.
Вирок скасовано, а справа повернута до суду на новий судовий розгляд в іншому складі суду (головуючий – суддя Петрашек Л.І.).
Вирок суду від 24.12.2009 року, яким було засуджено К. за ч.2 ст.307 КК України (суддя Камінський В.П.) було скасовано, а справу направлено в суд на новий розгляд в іншому складі суддів.
Підставами для його скасування стало те, що відповідно до ст.334 КПК України, - мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. Разом з тим, суд визнав доведеним ті обставини, що К., збув в середині березня 2009 року А. стакан подрібленого канабісу за 400 гривень, не зазначивши кількості наркотичної речовини.
З обвинувального висновку вбачається, що К. вмінено у вину збут 04.05.2009 року А. наркотичного засобу, обіг якого заборонено – канабісу загальною масою 21,21 г, однак у вироку суду дані обставини не відображені, та не були предметом дослідження в судовому засіданні.
Вирок суду від 17.03.2010 року, яким було засуджено М. за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ст.75, ст.76 КК України (суддя Верьовочніков В.М.) було скасовано та повернуто прокурору Жмеринського району для проведення додаткового розслідування.
Підставами для його скасування стало те, що відповідно до ст.132 КПК України, - пред’явлене обвинувачення особі повинно бути конкретним. У випадку пред’явлення неконкретного обвинувачення, а саме на що був направлений умисел засудженого М. на крадіжку грошей, в якій кількості, яких саме продуктів харчування та промислових товарів і на яку суму, справа підлягає поверненню на додаткове розслідування з підстав істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону. Разом з тим слід зазначити, що в протоколі судового засідання відсутні покази підсудного та потерпілого, що є суттєвим порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства, а саме: положень ч.5 ст.299, ст.ст.300, 308, 263, 267 КПК України.
Розглядаючи справу по обвинуваченню О., П. за ч.2 ст.186 КК України суд порушив вимоги ст.299 КПК України, чим допустив істотне порушення кримінально-процесуального закону. Крім того, суд кваліфікував дії засуджених як грабіж, але разом з тим, у вироку зазначив, що при його вчинені вони вчинили насильство, яке є небезпечне для життя та здоров’я потерпілих, що охоплюється складом злочину, передбаченого ст.187 КК України. За таких обставин вирок суду від 10.03.2010 року щодо засудження О., П. за ч.2 ст.186, ст.75, ст.76 КК України скасовано (головуюча суддя Сенько Л.Ю.).
Розглядаючи справу по обвинуваченню С. за ч.1 ст.310 КК України суд не дотримався вимог ст.61 ч.3 КК України, та особі, що досягла пенсійного віку призначив покарання у вигляді обмеження волі. Таким чином, при призначенні покарання у виді обмеження волі, суд неправильно застосував кримінальний закон. За таких обставин вирок суду від 26.03.2010 року щодо засудження С. за ч.1 ст.310 КК України скасовано, звільнити від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.310 КК України Слободянюк Г.І. у зв’язку з дійовим каяттям (головуючий суддя Петрашек Л.І.).
За вказаний період в апеляційній інстанції було розглянуто 2 апеляції на постанови Жмеринського міськрайонного суду, про скасування постанов Жмеринського транспортного прокурора про порушення кримінальної справи, які були задоволені. Одна постанова Жмеринського міськрайонного суду залишена без змін, а інша скасована.
Так, колегія суддів апеляційного суду, розглянувши апеляцію прокурора на постанову суду від 13.04.2010 року, якою було задоволено скаргу О. на постанову транспортного прокурора Кметюка А.В. від 25.02.2010 року про порушення кримінальної справи відносно О. за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.271 КК України, встановила, що у Жмеринського транспортного прокурора були всі приводи для порушення кримінальної справи відносно майстра ВАТ «Гніванський завод спецзалізобетон» О. тому ухвалила постанову Жмеринського міськрайонного суду скасувати, матеріали справи направити на новий розгляд в іншому складі суддів (суддя Сенько Л.Ю.)
Також протягом 2010 року було оскаржено:
- 4 постанови суду про відмову у задоволенні скарги на постанови помічника Жмеринського міжрайпрокурора про відмову у порушенні кримінальної справи. Усі 4 залишено без змін.
- 5 постанов про заміну запобіжного заходу, з них 3 залишено без змін, 2 скасовано.
- 2 постанови про закриття провадження в кримінальних справах. По 2 апеляційне провадження закрито, в зв’язку з відмовою апелянта.
- 6 постанов про повернення кримінальної справи на додаткове розслідування, 2 скасовано, по 4 апеляційне провадження закрито, в зв’язку з відмовою апелянта.
- 1 ухвала про повернення кримінальної справи на додаткове розслідування, яка була скасована.
- 4 постанови про скасування постанови про порушення кримінальної справи. 3 постанова скасовано, 1 залишена без змін.
Так, колегія суддів апеляційного суду, розглянувши апеляцію І. на постанову суду від 05.11.2010 року, якою було залишено без задоволення її скаргу на постанову заступника Жмеринського міжрайонного від 14.09.2010 року про порушення кримінальної справи за фактом хуліганства відносно К. за ознаками злочину передбаченого, ч.2 ст.296 КК України. встановила, що висновки суду про залишення даної скарги без задоволення не є обґрунтованими. Оскільки суд, не дав оцінки доводам скарги про те, що в постанові прокурора не наведено ознак об’єктивної сторони злочину, тобто в чому власне полягало грубе порушення громадського порядку, який мотив явної неповаги до суспільства та в чому проявилась особлива зухвалість чи винятковий цинізм. Тому, колегія суддів апеляційного суду ухвалила постанову Жмеринського міськрайонного суду скасувати, матеріали справи направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі суддів (суддя Заярний А.М.).
Слід зазначити, що у 2010 році була винесена 1 ухвала Жмеринського міськрайонного суду від 20.09.2010 року по кримінальній справі по обвинуваченню В. та Н. за ч.3 ст.152 КК України про направлення вказаної кримінальної справи прокурору Жмеринського району для організації проведення додаткового розслідування через неповноту досудового слідства. Так, колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду, розглянувши апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді судом 1 інстанції, встановила, що у рамках цієї кримінальної справи зібрано достатньо доказів, які дають можливість суду вирішити питання стосовно винуватості або не винуватості В. в інкримінованому йому злочині, тому ухвалила ухвалу Жмеринського міськрайонного суду скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в той же районний суд (Головуючий суддя Заярний А.М., судді Камінський В.П., Петрашек Л.І.).
Протягом 2010 року було змінено 6 вироків.
Причиною зміни вироку є неправильність застосування закону, який регламентує призначення покарання.
Вироком Жмеринського міськрайонного суду від 30.03.2010 року, К. засуджений за ч.1 ст.366 КК України до штрафу в сумі 510 гривень з позбавленням права обіймати посади пов’язані зі здійсненням організаційно-розпорядчих функцій. Дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що признаючи К. додаткове покарання, суд припустився помилки при застосуванні кримінального закону і призначивши засудженому основне покарання у вигляді штрафу безпідставно, в порушення вимог ч.2 ст.55 КК України, призначив К. додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади. Тому керуючись ст.365, 366 КПК України колегія суддів ухвалила вирок Жмеринського міськрайонного суду від 30.03.2010 року змінити: виключити з нього додаткове покарання призначене судом у вигляді позбавлення права обіймати посади пов’язані зі здійсненням організаційно-розпорядчих функцій (головуючий у справі - суддя Шепель К.А.)
Вироком Жмеринського міськрайонного суду від 05.10.2010 року, С. визнаний винуватим у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.309, ч.1 ст.316 КК України та призначено покарання за ч.1 ст.309 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі: за ч.1 ст.316 КК України до 1 року позбавлення волі. За ст.70 КК України засудженому С. призначення покарання, шляхом складання призначених покарань, у вигляді 2 років позбавлення волі. За ст.71 КК України остаточну міру покарання С. призначено, шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за вироком Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 05.08.2010 року, у вигляді 2 років 1 місяця позбавлення волі, вирішено питання про судові витрати та речові докази. Ухвалою апеляційного суду Вінницької області вирок змінено, так як суд неправильно застосував кримінальний закон, застосувавши ст.71 КК України, яка передбачає призначення покарання за сукупністю вироків, так як злочини, які вчинив С., скоєні ним в травні 2010 року та 18.07.2010 року, тобто до постановлення вироку Козятинського міськрайонного суду вінницької області 05.08.2010 року, згідно якого він засуджений до 3-х місяців арешту за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.263 КК України, а тому остаточне покарання С. має бути призначено відповідно до вимог ч.4 ст.70 України (головуючий у справі – Ковальський В.І.).
Верховним Судом України було розглянуто в 2010 році 4 касаційних скарги (подання) на вироки суду за попередні періоди 2006-2009 рр. Одну з них частково задоволено, 3 вироки змінено, інша залишена без змін.
Так, причиною зміни вироку є неправильність застосування закону, який регламентує призначення покарання.
Вироком Жмеринського міськрайонного суду від 12.06.2009 року, Г. засуджений за ч.2 ст.186 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 2 місяці. Дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що призначення остаточного покарання за сукупністю вироків на підставі ст.71 КК України є безпідставним. Так як новий злочин 03.03.2009 року Г. вчинив після повного відбуття покарання за попереднім вироком від 19.05.2004 року, яким його було засуджено до 3 років і 6 місяців позбавлення волі. Тому керуючись ст.394-396 КПК України колегія суддів вирок Жмеринського міськрайонного суду від 12.06.2009 року змінила: виключила з нього рішення суду про призначення Г. остаточного покарання на підставі ст.71 КК України. Вважати Г. засудженим за ч.2 ст.186 КК України до покарання визначеного судом у виді позбавлення волі – строком на 4 роки (головуючий у справі - суддя Ковальський В.І.).
Причинами, які призвели до скасування вироків чи їх змін є: порушення суддями суду норм матеріального та процесуального права при розгляді справ.
Суддям суду при розгляді кримінальних справ слід більш предметно підходити до застосування норм кримінального та кримінально-процесуального законодавства, вивчати судову практику та нове законодавство.
Оскарження цивільних справ.
Залишок нерозглянутих цивільних справ на початок звітного періоду становив 179 справ. Надійшло за звітний період 3678 цивільних справи.
В провадженні суду в 2010 року знаходилось 3857 цивільних справи, з них:
справ адміністративного судочинства 1576, з яких станом на 01.01.2011 р. у залишку 313 справ;
справи цивільного судочинства 2281, зокрема:
- справ наказного провадження – 254;
- справ позовного провадження – 1912, з яких станом на 01.01.2011 р. у залишку 126 справи;
- справ окремого провадження – 115, з яких станом на 01.01.2011 р. у залишку 1 справа.
Аналізуючи якість розгляду цивільних справ суддями Жмеринського міськрайонного суду у 2010 року, слід відмітити, що у суддів суду:
Верьовочнікова В.М. із 811 розглянутих цивільних справ, з них 81 оскаржених рішень:- 13 скасовано, 2 змінено, 21 залишено без змін;
Заярного А.М. із 610 розглянутих цивільних справ, 40 оскаржених рішень, з яких 7 скасовано, 6 змінено, 1 залишено без змін;
Камінського В.П. із 443 розглянутих цивільних справ, 32 оскаржених рішень, з яких 8 – скасовано, 8 змінено; 23 - залишено без змін.
Клапоущака С.Ю. із 38 розглянутих цивільних справ, 5 оскаржено, 4 залишено без змін;
Петрашека Л.І. із 543 розглянутих цивільних справ, 6 - оскаржених рішення: 1 скасовано, 5 залишено без змін.
Сенько Л.Ю. із 540 розглянутих справ цивільних, 7 оскаржених рішень, 1 скасоване, 2 змінено, 3 – залишено без змін;
Шепеля К.А. із 602 розглянутих цивільних справ: 46 - оскаржених рішення: 8 – скасовано, 2 змінено, 36 - залишено без змін.
Слід відмітити, по 49 цивільним справам та по 275 адміністративних справам, які знаходилися в провадженні суддів Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області в 2010 році, подані апеляційні скарги на зазначені судові рішення, справи направлені до апеляційної інстанції. Станом на 01.01.2011 року відомостей про результати розгляду по цих справах немає.
65 апеляційних скарг на судові рішення Жмеринського міськрайонного суду оскаржених в 2010 року; 4 – відмовлено у прийнятті; 22 – вважаються неподані та повернуті: 5 повернуті для належного оформлення; 1 повернута в зв’язку з відмовою апелянта від своїх вимог; 11 – повернуто як помилково направлені для направлення до адміністративного суду адміністративної інстанції; 17 залишені без розгляду; 5 повернуто для ухвалення додаткового рішення.
Із 216 оскаржених ухвал та рішень – 93 судових рішень залишено в силі.
Так, 15 червня 2010 року колегією суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області було розглянуто цивільну справу за апеляційною скаргою Д. на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 13 квітня 2010 року за позовом Жмеринського міжрайонного прокурора в інтересах ВАТ «АК Вінницяобленерго» в особі СО «Жмеринські електричні мережі» до Д. про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію.
В апеляційній скарзі Д. просила рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Мотивовано це неповнотою з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:
Згідно п.п.2.2.1 договору споживач електроенергії зобов’язується оплачувати спожиту електроенергію у відповідності з показниками приладів обліку за цінами, що встановлюються НКРЕ України.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд дійшов правильного висновку про те, що споживачем Д. було порушено умови договору споживання електричної енергії від 20.09.2004 року та допущено прострочення оплати за спожиту електроенергію, внаслідок якої виникла заборгованість в розмірі 17672,86 грн., що підлягає стягненню з відповідача.
Щодо посилань апелянта на те, що показники електролічильника є недійсними – не можуть бути прийняті судом до уваги. Відповідно до п.16 Правил у разі сумніву споживача у правильній роботі приладу обліку він може звернутися до енергопостачальника для проведення експертизи. З відповідним зверненням про виникнення сумніву у правильній роботі електролічильника та про проведення експертизи Д. до енергопостачальника не зверталася.
Рішення Жмеринського міськрайонного суду від 13 квітня 2010 року – залишено без змін, апеляційну скаргу відхилено (головуючий суддя Заярний А.М.).
15 березня 2010 року колегією суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області було розглянуто апеляційну скаргу В. на ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 08 лютого 2010 року за матеріалами позовної заяви В. до СО «Жмеринські електромережі» ВАТ АК «Вінницяобленерго» про захист честі та гідності, якою відмовлено у відкритті провадження.
В апеляційній скарзі В. просив скасувати ухвалу Жмеринського міськрайонного суду від 08 лютого 2010 року як незаконну, направити матеріали позову на розгляд по суті до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права.
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду В. було відмовлено у відкритті провадження у справі, у зв’язку з тим, що згідно п.2 ч.2 ст.122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі у зв’язку з відмовою позивача від позову або укладення мирової угоди сторін у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав:
Рішенням Жмеринського міськрайонного суду від 14.05.2009 року в задоволенні позову В. до СО «Жмеринські електромережі» ВАТ АК «Вінницяобленерго» про стягнення моральної шкоди – відмовлено. Предметом спору по справі є порушення позивачем права на честь та гідність. Дане рішення набрало законної сили 23.06.2009 року.
04.02.2010 року В. звертається до суду з ідентичними позовними вимогами.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду.
Судове рішення залишено без змін, апеляційна скарга відхилена (головуюча суддя Сенько Л.Ю.).
Скасовані ухвали, стосувалися здебільшого вирішення питань прийняття позовних заяв (скарг) до провадження суду, залишення позовних заяв без розгляду, забезпечення позову, закриття провадження по справі, зупинення провадження по справах.
29 квітня 2010 року колегією суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області було розглянуто апеляційну скаргу Л., на ухвалу Жмеринського міськрайонного суду від 18 березня 2010 року, якою відмовлено у відкритті провадження у справі.
В апеляційній скарзі Л. просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на порушення суддею норм матеріального і процесуального права, а матеріали позову передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ст.15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, зокрема, щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин. Згідно ст.17 ч.1 КАС України компетенція адміністративних суддів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень, щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.
Як вбачається із позовних вимог, позивачка в своєму позові не ставить питання про оскарження нею нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, яким є відповідач.
Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 29 квітня 2010 року, ухвалу Жмеринського міськрайонного суду від 18 березня 2010 року скасовано, а матеріали передати до суду першої інстанції для вирішення питання про їх прийняття (головуючий суддя Шепель К.А.).
Кількість скасованих рішень у цивільних справах винесених Жмеринським міськрайонним судом Апеляційним судом Вінницької області у 2010 році склала 38 справи або 17,5% від загальної кількості оскаржених справ. А від загальної кількості розглянутих справ цивільних справ (3714) відсоток скасованих становить 1,02% - що вказує про задовільну роботу суддів суду.
Найбільш поширеними підставами для скасування рішень суду першої інстанції з поверненням справ на новий розгляд, було: те, що висновки суду прямо суперечать встановленим під час судового розгляду обставинам справи.
Так, 08 червня 2010 року колегія суддів судової палати з цивiльних справ апеляцiйного суду Вінницької області розглянула справу за апеляційною скаргою М-1, М-2, та М-3, на рішення Жмеринського міськрайонного суду від 25.03.2010 року ухваленого по справі за позовом Виконавчого комітету Жмеринського міської ради до М-1, М-2, та М-3 про визнання недійсним договору дарування нерухомого майна.
В апеляційній скарзі М-1, М-2, та М-3 просять скасувати рішення суду та постановити нове рішення яким відмовити в задоволенні позову, який рішенням Жмеринського міськрайонного суду від 25.03.2010 року було задоволено.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, законність i обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, дійшла висновку про те, суд першої інстанції не були застосовані норми матеріального та процесуального права, які підлягали застосуванню, а висновки суду прямо суперечать встановленим під час судового розгляду обставинам справи, а тому оскаржуване рішення в силу ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Винесла ухвалу про задоволення апеляційної скарги М-1, М-2, та М-3, скасувала рішення Жмеринського міськрайонного суду від 25.03.2010 року, ухвалила нове рішення яким у задоволенні позову Виконавчого комітету Жмеринського міської ради до М-1, М-2, та М-3 про визнання недійсним договору дарування нерухомого майна – відмовити (головуючий в судді першої інстанції Верьовочніков В.М.).
Так, 27 травня 2010 року колегія суддів судової палати з цивiльних справ апеляцiйного суду Вінницької області розглянула справу за апеляційною скаргою представників в інтересах П., на рішення Жмеринського міськрайонного суду від 18.02.2010 року по цивільній справі за позовом Л. до П. про поділ земельної ділянки.
В апеляційній скарзі представник П. просив скасувати рішення суду від 18.02.2010 року яким позов задоволено та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, законність i обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не може залишатись в законній силі, оскільки воно ухвалене з порушенням норм процесуального права, яке є обов’язковим для скасування рішення. З рішення вбачається, що суд першої інстанції визнав за позивачкою та відповідачкою право власності на земельні ділянки більшого розміру, тобто визнав за ними право на частину земельної ділянки, якої вони не успадковували. Не з’ясувавши питання кому належать ці надлишки землі, суд в порушення вимог п.4 ст.311 ЦПК України вирішив питання про права власника земельної ділянки у його відсутність.
Ухвалою апеляційного суду рішення Жмеринського міськрайонного суду від 18.02.2010 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до того ж суду іншим складом суду. (Головуючий в судді першої інстанції Шепель К.А.).
Протягом 2010 року було змінено 20 судових рішень.
Так, 11 червня 2010 року колегія суддів судової палати з цивiльних справ апеляцiйного суду Вінницької області розглянула справу за апеляційною скаргою Г., на рішення Жмеринського міськрайонного суду від 13.04.2010 року ухваленого по справі за позовом Л. до Г. про стягнення боргу за договором позики.
В апеляційній скарзі Г. просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення яким позов задоволити частково, оскільки він частину грошей повернув.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, законність i обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги. Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Проте повністю погодитись з таким висновком суду першої інстанції не можна з таких підстав. Згідно з ч.1 ст.56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем в галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. З матеріалів справи вбачається, що позивач 08.02.2010 року уклав договір про надання юридичних послуг з фізичною особою – П. Цією ж фізичною особою були прийняті від позивача гроші в сумі 3000 гривень. Участі в судовому засіданні П. не приймав і не надавав доручення іншій особі. Згідно доручення інтереси позивача в судовому засіданні представляв К. Суд першої інстанції, не перевірив чи є дані особи адвокатами, чи фахівцями в галузі права, чи перебуває К. в трудових відносинах з П., і задоволив вимогу позивача щодо оплати правової допомоги в сумі 3000 гривень.
Колегія суддів винесла ухвалу про часткове задоволення апеляційної скарги Г., змінила рішення Жмеринського міськрайонного суду від 13.04.2010 року, в позові Л. до Г. про стягнення витрат за надання правової допомоги в сумі 3000 гривень – відмовити. В решті рішення залишити без змін. (головуючий в судді першої інстанції Верьовочніков В.М.).
У 2010 року до суду повернулися результати по 101 апеляційним скаргам по цивільним справам розглянутим у 2009 році, які направлялися на розгляд до судів вищих інстанцій, 7 по апеляційним скаргам по цивільним справам за 2008 рік, 7 за 2007 рік, 3 за 2006 пік та 2 за 2005 рік, З них 14 судових рішень скасовано, по 6 відмовлено в поновленні строку на апеляційне провадження, по 14 - апеляційні скарги залишені без розгляду, 13 судових рішень змінено, по 12 – апеляційні скарги вважаються неподаними та повернуті апелянтам, решту залишено без змін.
Загальною причиною скасування рішень та ухвал суду стало не правильне застосування норм процесуального права. В цілому слід зробити висновок, що помилки при постановленні судових рішень допускаються суддями при розмаїтті спорів, які вирішуються судом відповідно до Конституції України, ЦК України та ЦПК України, при дії законів , які інколи суперечать один одному, тому є нагальна потреба вивчення суддями при пiдготовцi справ досудового розгляду не тiльки законів, якi регулюють конкретні правовідносини, але й підзаконних нормативних актів, що регламентують конкретні правовідносини.
Оскарження справ про адміністративні правопорушення.
В 2010 році до Апеляційного суду Вінницької області оскаржувались 11 постанов Жмеринського мiськрайонного суду винесені у 2009-2010 роках по справах про адміністративні правопорушення, з яких 4 постанови скасовано, 2 залишено без змін, по 1 відмовлено у прийнятті, по 2 відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження, по 2 станом на 01.01.2011 року відсутні данні про результати розгляду.
Так, 12 квітня 2010 року суддя Апеляційного суду Вінницької області розглянув матеріали адміністративної справи щодо Н. за ст.140 ч.4 КУпАП та встановив, що постанова Жмеринського міськрайонного суду від 4 березня 2010 року щодо притягнення Н. до адміністративної відповідальності за ст.140 ч.4 КУпАП підлягає скасуванню. Суддею справу закрито за відсутністю складу правопорушення.
Закриваючи справу, суддя послався на те, що в діях Н. відсутній склад правопорушення, оскільки в діючих державних стандартах (ДСТУ 3587-97) в п.3.1.19 зазначено, що повне очищення від снігу позаміських автомобільних доріг здійснюється після закінчення снігопаду або заметілі, крім віднесених до категорії лиха і не повинно перевищувати 8 годин. Про те, що у вказаний в протоколі період часу йшов сніг на даній ділянці дороги свідчить довідка центру «Метеостанції Жмеринка», матеріали справи. (головуючий по справі суддя Верьовочніков В.М.)
Так, 29 квітня 2010 року суддя Апеляційного суду Вінницької області розглянув матеріали адміністративної справи щодо П. за ст.130 ч.1 КУпАП та встановив, що постанова Жмеринського міськрайонного суду від 25 листопада 2009 року щодо притягнення П. до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП підлягає скасуванню. Суддею справу закрито за відсутністю складу правопорушення.
Закриваючи справу, суддя послався на те, що в діях П. відсутній склад правопорушення, оскільки відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», - суди не вправі накладати на винну особу додаткового адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом, коли вина особа взагалі не мала такого права. З матеріалів справи вбачається, що станом на день вчинення адміністративного правопорушення у П. були відсутні права керування транспортними засобами, він лише навчався, тому підстав для застосування адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами не було, був відсутній склад адміністративного правопорушення (головуючий по справі суддя Ковальський В.І.).
09 лютого 2010 року суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області розглянув скаргу К. на постанову Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 22 грудня 2009 року, якою відносно І. за ст.124 КУпАП провадження закрито, а К. притягнуто до відповідальності за ст.124 КУпАП до штрафу в сумі 340 гривень.
Залишаючи постанову Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 22 грудня 2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП відносно К. без змін судом враховано:
К. в апеляції не оскаржила постанову суду в частині закриття провадження відносно І. Таким чином, погодившись з тим, що І. не порушив ПДР. При цьому в апеляції зазначає, що вона також не порушила ПДР, але не заперечуючи, що зіткнення автомобілів мало місце в результаті чого пошкодженні автомобілі.
Також не було надано будь-яких доказів, які б підтверджували апеляційні вимоги про невинуватість К. в ДТП.
Висновки, викладені в постанові суду ґрунтуються на тих доказах, які зібрані по даній адміністративній справі, яким суд дав належну оцінку (Головуючий суддя Верьовочніков В.М.)
Постановою судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 03.08.2010 року К. визнаний винуватим і притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП до адміністративного стягнення у вигляді штрафу 340 грн. за те, що 05.06.2010 року о 07 год.50 хв. Він керуючи автомобілем «ГАЗ 5312» на 345 км автодороги Стрий - Знамянка та виконуючи розворот, завчасно не зайняв крайньої лівої смуги та не впевнився, що маневр буде безпечним і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, зіткнувся з автомобілем «ВМW 520» , який рухався позаду в тому ж напрямку, що призвело до пошкодження транспортних засобів. В апеляції на дану постанову судді К. ставить питання про поновлення строку на її оскарження, оскільки він пропустив строк на подачу скарги з поважних причин, так як не був присутній в судовому засіданні при розгляді даної справи, а також просить скасувати постанову в зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Ознайомившись з доводами апеляційної скарги перевіривши матеріали, суддею судової палати у кримінальних справах Ляліна Л.М., підстав для її задоволення не знайдено, оскільки К. належним чином повідомлявся про місце та час розгляду вказаної справи, крім того ним надана квитанція про сплату штрафу за це правопорушення, що повністю спростовує доводи К. про його невинуватість. Таким чином, К. було відмовлено у поновленні строку на оскарження зазначеної постанови (Головуючий суддя Камінський В.П.).
02 вересня 2010 року суддя апеляційного суду Вінницької області розглянув протест Жмеринського транспортного прокурора на постанову Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 30.06.2010 року, якою З. був звільнений від адміністративної відповідальності за п. «а» ст.5 Закону України «Про боротьбу з корупцією», обмежившись усним зауваженням. Було встановлено, що З. притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він працюючи на посаді державного інспектора з карантину рослин Державної інспекції карантину рослин по Вінницькій області в силу наданих йому владних повноважень накладати адміністративні стягнення, давати підприємствам, організаціям, колективним господарствам і громадянам обов’язкові для виконання розпорядження щодо здійснення та проведення карантинних заходів, являючись представником влади та службовою особою на протязі 2009-2010 років, використовуючи своє службове становище всупереч інтересів служби, умисно сприяв юридичним особам у здійсненні ними підприємницької діяльності. Прокурор просив скасувати постанову суду, оскільки вона є незаконною, в зв’язку з порушенням вимог ст.8 Закону України «Про боротьбу з корупцією» із-за невідповідності призначеного стягнення, у вигляді усного зауваження і просив накласти на З. штраф, передбачений ст.8 Закону України «Про боротьбу з корупцією». Заслухавши прокурора, З., вивчивши матеріали справи, суд постановив протест Жмеринського транспортного прокурора залишити без задоволення, постанову Жмеринського міськрайонного суду від 30.06.2010 року відносно З. скасувати, а провадження за п. «а» ст.5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» відносно З. закрити за відсутності в його діях складу правопорушення.
Закриваючи справу, суддя послався на те, що в діях З. відсутній склад правопорушення, оскільки про це свідчать зібрані матеріали, а також відсутні будь-які дані, які б свідчили про незаконне одержання З. матеріальних благ, послуг чи інших переваг, які передбачені п. «а» ст.5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» і є обов’язковою умовою для настання відповідальності за даною статтею.
Таким чином, враховуючи те, що скасованих судових рішень усіх категорій справ загалом є 57, то від загальної кількості розглянутих справ – 9011, відсоток скасованих становить 0,63%.
Наведене дає підстави вважати, що судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області в основному правильно застосовують норми матеріального та процесуального права. Разом з тим в їх роботі трапляються й помилки по цивільних справах - здебільшого при оцінці доказів, встановленні обставин справи; по кримінальних справах – при застосуванні норм матеріального та процесуального права.
З метою усунення виявлених недоліків вважаю за необхідне:
1. Суддям суду постійно працювати над поліпшенням роботи по розгляду справ усіх категорій, а для цього проводити ретельне вивчення матеріалів справ, законодавчих актів, що регулюють правовідносини відповідних спорів та дотримуватися процесуальних норм закону;
2. При розгляді справ постійно вивчати матеріали судової практики вищих судів, роз’ясненнями постанов Пленуму Верховного Суду, узагальнення та аналізи розгляду справ;
3. Обговорити даний аналіз на оперативній нараді працівників.
СУДДЯ ЖМЕРИНСЬКОГО
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Л.Ю.СЕНЬКО
Помічник судді Л.М.Попеско
_03_03.png)
