АНАЛІЗ
про стан контролю за виконанням судових рішень у кримінальних справах в частині розшуку підсудних, засуджених; приводу підсудних, потерпілих, свідків
(2010 рік)
Частиною 2 ст.
257 КПК України передбачено, що судові
засідання в кожній справі відбуваються безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку.На практиці судові засідання перериваються не тільки для відпочинку, але й у зв'язку з організацією нормального ходу судового процесу: для ознайомлення учасників процесу з матеріалами справи, витребування нових доказів, заміни прокурора чи захисника, підготовки учасників судового процесу до судових дебатів тощо.
За даними міськрайонного суду, необхідність перерв у судових засіданнях при розгляді кримінальних справ була викликана такими причинами:
неявка учасників процесу (найчастіше свідків і потерпілих);
не доставка в судове засідання підсудних, які перебувають під вартою;
перерви для надання учасникам процесу можливості для підготовки до судових дебатів, останнього слова.
Якщо необхідність перерв у судових засіданнях викликається, як правило, об'єктивними причинами, то тривалість перерв великою мірою залежить від організації роботи головуючого в справі, виконавчої дисципліни працівників правоохоронних органів, прокуратури і суду та стану матеріально-технічного забезпечення суду.
Але всі вищевказані чинники взаємопов'язані між собою і залежно від ступеня їх прояву частота і тривалість перерв у судових засіданнях є різними.
Слід відмітити, що причиною того, що розгляд справ переноситься, є, зокрема, відсутність достатньої кількості залів судових засідань, належно обладнаних для розгляду кримінальних справ.
З кримінальних справ видно, що досить часто робляться вимушені перерви у судових засіданнях через невиконання органами міліції судових доручень у порядку ст.315-1
КПК України та постанов суду про приводи і розшук.
Протягом 2010 не було виконано 33 судових дорученя, відповіді про виконання або неможливість виконання судових доручень інколи не надходять до суду або надходять із запізненням, лише після неодноразових нагадувань.
З відповідей на ці постанови вбачається, що підхід у органів міліції до виконання судових рішень, у тому числі й окремих постанов, є формальним.
У 33 з 79 випадків не виконано постанови суду про приводи, однак судді жодного разу не звертатись з нагадуваннями та листами про невиконання постанов суду до прокурорів, керівництва Жмеринського РВ МВС України, хоча в постановах вказуються терміни виконання.
Зокрема, в справі про обвинувачення Ч. за ч.2 ст.186 КК України суд вісім раз звертався до вищезазначених органів з приводу невиконання постанов суду про привід свідків, у справі оголошувались перерви, розгляд справи розтягнувся більше як на 5 місяців (головуючий – суддя Верьовочніков В.М.)
Протягом періоду, що аналізується, жодного разу суд не відреагував на це окремими постановами.
Несвоєчасна доставка в судове засідання підсудних, потерпілих невиконання судових рішень - постанов суду про судові доручення і приводи є проявом неповаги до суду і в кожному випадку суд повинен за допомогою засобів адміністративного стягнення, а в передбачених законом випадках - і кримінального покарання примусити посадову особу чи орган до виконання відповідних вимог. Судом не слід залишати без реагування жоден випадок зриву судових засідань з причин невиконання судових рішень чи невиконання функцій по забезпеченню проведення судових засідань.
Найчастіше не з'являються до суду свідки та потерпілі в багатоепізодних справах, із великою кількістю підсудних та інших учасників судового розгляду.
В той же час осіб, оштрафованих судом за безпричинну неявку в судове засідання, в 2010 році не було.
Має місце відкладення справ судами через неявку одного з підсудних, що не перебуває під вартою, в той час як інший підсудний у цій же справі, якого взято під варту, своєчасно доставляється в суд конвоєм. Деякі підсудні, щодо яких застосовано як запобіжний захід підписку про невиїзд, не з'являються за викликом у суд або переховуються від нього.
Відповідно до вимог ст.288 КПК, коли підсудний не з'являється без поважних причин у судове засідання у справі, в якій його явка є обов'язковою, суд відкладає розгляд справи і може покласти на підсудного судові витрати по відкладеному засіданню. Відсутність в інформаціях та узагальненнях судової практики суду повідомлень про факти стягнення з підсудного таких витрат свідчить про те, що судді не приділяють цьому питанню належної уваги і не використовують усіх важелів впливу на підсудного в разі його неявки без поважних причин.
Слід відмітити, що ці питання взагалі залишаються поза увагою представників державного обвинувачення.
Мають місце заміни прокурора в ході розгляду кримінальних справ, що негативно впливає на якість роботи по відправленню правосуддя.
Як уже зазначалось вище, судді не реагують належним чином на факти невиконання їхніх вимог і не порушують питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності винних у цьому працівників органів внутрішніх справ. Із матеріалів кримінальних справ та повідомлень видно, що судді не завжди належним чином координують свою роботу з органами прокуратури, які повинні здійснювати нагляд за виконанням органами внутрішніх справ передбачених законом вимог судів та сприяти останнім у запобіганні тяганині. Це стосується, зокрема, випадків тривалого невиконання постанов суддів про розшук підсудних, особливо тоді, коли інші підсудні тримаються під вартою.
Так, по кримінальній справі про обвинувачення Щ. за ч.1 ст.190 КК України, 25.05.2010 року було оголошено розшук підсудного Щ. На цей час провадження по справі було зупинено, запобіжний захід підсудному змінено на тримання під вартою. 14.07.2010, 09.09.2010, 01.11.2010, 08.12.2010 – судом направлялися листи-запити (нагадування) про виконання постанови на адресу Жмеринського РВ УМВС про хід виконання постанови суду про розшук підсудного. 22.07.2010, 22.09.2010, 08.11.2010, 16.12.2010 року – суд отримував відповіді від Жмеринського РВ УМВС про хід оперативно-розшукових заходів. (головуючий суддя Заярний А.М.)
В суді, з метою покращення контролю за виконанням судових рішень по кримінальних справах в частині розшуку підсудних, засуджених; приводу підсудних, потерпілих, свідків, заведено «Журнал обліку виконання постанов про привід підсудних, відповідачів, потерпілих, свідків; про зміну запобіжного заходу підсудному; про розшук підсудного; заявлених відводів суддів; не доставку конвоєм підсудних в Жмеринському міськрайонному суді», що в значній мірі сприяє відстеженню за їх рухом.
Але варто відмітити, що секретарі судових засідань чи помічники суддів, які здійснюють запис у журнал про направлення постанови про привід для виконання, забувають потім робити відповідні відмітки про виконання чи не виконання даної постанови, що є недоліком у роботі працівників апарату суду (у восьми випадках).
Контроль за виконанням даних постанов в першу чергу покладено на головуючих по справі, на старшого секретаря суду Смірнову Є.А., секретаря суду з кримінальних справ Мельник О.С.
В суді ведуться списки залишків нерозглянутих справ, станом на кінець кожного місяця з метою контролю за дотримання суддями процесуальних строків при розгляді кримінальних справ з боку голови суду.
В суді регулярно проводяться планові, цільові та контрольні перевірки стану організації розгляду справ усіх категорій. Питання щодо контролю за виконанням постанов суду про розшук підсудних періодично розглядалося на оперативних нарадах.
При вивченні стану розгляду кримінальних справ встановлено, що основною причиною порушення строків їх розгляду є неявка в судове засідання учасників процесу. Так, протягом 2010 року загальна кількість причин відкладення розгляду кримінальних справ становить 252, з них 25 – через неявку підсудного; 4 – через хворобу підсудного; 7 – через неявку захисника; 44 – через неявку свідків, потерпілих; та інші причини. Незважаючи на те, що у 79 випадках судами були прийняті рішення про привід підсудних та свідків, у 33 або 41,7% із них такі постанови органами внутрішніх справ залишилися невиконаними. Фактично усі невиконані постанови залишилися без реагування з боку суддів, що є суттєвим недоліком.
Протягом 2010 р. відкладено 23 справи через не доставку підсудних, які тримаються під вартою. Жодного разу судді не відреагували окремими ухвалами на такі факти зриву судових засідань. В той же час до суду постійно надходять вимоги апеляційного суду про повідомлення причин не виклику підсудних на розгляд справ, що часто не відповідає дійсності.
Якість підготовки судами постанов (ухвал) про привід підсудних, потерпілих та свідків знаходиться на належному рівні. Під час їх винесення судді дотримуються вимоги кримінально-процесуального законодавства. Належно мотивують прийняття даного рішення по справі. За період, що аналізується, випадків неякісно і не професійно постановленої суддями постанови (ухвали) з даного питання зафіксовано не було.
Кожна постанова (ухвала) про привід зазначених осіб обов’язково містить повне зазначення прізвища, ім’я, по батькові особи, що підлягає приводу, точної адреси місця її проживання, також за кожною справою зазначаються підстави застосування приводу, час та місце, куди особа повинна бути доставлена, також обов’язково вказується орган, якому доручається здійснення даного приводу.
Але слід відзначити, що судді зазвичай не вказують у постановах місце роботи чи навчання особи, щодо якої застосовується привід, також суддями не вказуються телефонні номери даних осіб, хоча зазвичай дана інформація міститься в матеріалах кримінальної справи.
В той же час слід відмітити недосконалість процесуального законодавства, яка передбачає виконання постанов суду про привід територіальними органами міліції при тому, що потерпілі, свідки проживають поза межами міста та району, тому ускладнюється процес виконання постанов суду.
Протягом 2010 року випадків несвоєчасного звернення до виконання постанов (ухвал) про привід підсудних не було зафіксовано. У кожному випадку винесення постанов про примусовий привід, своєчасно направляються до органів внутрішніх справ для виконання, здебільшого їх передача на виконання здійснюється експедицією (кур’єром). Але у випадках проживання осіб, щодо яких застосовується примусовий привід у іншій місцевості, передача даних постанов на виконання здійснюється поштою.
Як свідчать дані, у кожному випадку застосування примусового приводу підсудних, свідків, потерпілих виконання постанов покладається на органи внутрішніх справ саме за місцем проживання зазначених осіб.
У постановах (ухвалах) про примусовий привід судом зазначається лише орган внутрішніх справ, на який покладається його виконання. Щодо визначення служби, яка саме здійснюватиме його, це відноситься до компетенції керівника органу внутрішніх справ, але, перевіркою встановлено, що виконання кожного примусового приводу, застосованого судом протягом аналізуємого періоду, покладалось саме на дільничних інспекторів.
Найбільш поширеними формою виконання органами внутрішніх справ постанов про привід у більшості випадків є рапорти про причини не виконання постанов суду, а також пояснень. Дані рапорти надходять до суду як з супровідними листами за підписом начальника органу внутрішніх справ, так і з резолюціями начальника вказаних органів. Інколи дані рапорти приходять з запізненням, однак випадків реагування на дані порушення з боку суддів не було.
Так, під час розгляду кримінальної справи №1-172 по обвинуваченню Ч. у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України. 31.08.2010 року винесено постанову про привід підсудного, потерпілого та свідка, того ж дня постанову направлено для виконання до Жмеринського РВ УМВС. Відповідь про вжитті заходи надійшла до суду лише 20.09.2010 року, тоді як привід потрібно було здійснити на 17.09.2010 року. Слухання справи було перенесено (Суддя Верьовочніков В.М.).
Діюче кримінально-процесуальне законодавство України не передбачає можливості залучення прокурорів до виконання постанов про привід учасників процесу. Можливою формою сприяння якісного та своєчасного виконання постанов суду на привід, є повідомлення прокурора про встановлення прокурорського контролю за виконанням постанов суду про привід у випадках безпідставного їх невиконнання працівниками органів внутрішніх справ.
Отже стан роботи суду в частині здійснення контролю за виконанням судових рішень по кримінальним справам в частині розшуку підсудних, засуджених; приводу підсудних, потерпілих, свідків 2010 році можна визнати задовільними.
Разом з тим необхідно вказати працівникам суду на виявлені недоліки, а саме:
- неналежне ставлення до ведення «Журнал обліку виконання постанов про привід підсудних, відповідачів, потерпілих, свідків; про зміну запобіжного заходу підсудному; про розшук підсудного; заявлених відводів суддів; не доставку конвоєм підсудних в Жмеринському міськрайонному суді»;
- 41,7% постанов суду про приводи не виконано, однак судді жодного разу не зверталися з нагадуванням та листами про невиконання до прокурорів, керівництва Жмеринського РВ УМВС України;
- протягом 2010 року суд жодного разу не реагував на невиконання його вимог окремими постановами. Це свідчить проте, що судді не контролюють хід виконання своїх рішень.
Вважаю за необхідне дане узагальнення обговорити на оперативній нараді працівників суду.
ГОЛОВА ЖМЕРИНСЬКОГО
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В.І. КОВАЛЬСЬКИЙ
Помічник С.М. Смірнов
_03_03.png)
