Узагальнення судової практики Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області за главою 18 КПК України «Запобіжні заходи, затримання особи»

                         Узагальнення

судової практики Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області  за главою 18 КПК України  

            «Запобіжні заходи, затримання  особи»

На виконання плану роботи Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області  на ІІ півріччя 2013 року проведено узагальнення судової практики «Запобіжні заходи, затримання особи» за період дії нового КПК України.

Запобіжні заходи - це заходи забезпечення кримінального  провадження,  застосування яких супроводжується обмеженням конституційних прав і свобод осіб,які підозрюються (обвинувачуються) у вчиненні кримінальних правопорушень. Ці обмеження стосуються свободи пересування та вільного вибору місця перебування. Альтернативність вибору запобіжних заходів дає змогу застосувати найбільш ефективні з них, при цьому враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу правопорушника та інші обставини, які у своїй сукупності можуть об’єктивно впливати на хід досудового розслідування та прийняття законного рішення за його результатами.

Згідно чинного законодавства України, запобіжними заходами є - особисте зобов’язання; особиста порука; застава; домашній арешт, тримання під вартою.

Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному КПК України.

          З метою недопущення неоднакового та/або неправильного тлумачення норм права, зокрема при застосуванні запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження, судова палата у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надав роз’яснення суддів судів першої та апеляційної інстанцій від № 511-550/0/4-13  від 04.04.2013 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України».

Згідно статистичної інформації щодо кількості клопотань слідчих, прокурорів про обрання запобіжних заходів станом на 1 липня 2013 року, наростаючим підсумком з 20 листопада 2012 року Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області розглянуто клопотання слідчих (прокурорів) про застосування запобіжних заходів:

- особисте зобов’язання 20, з них задоволено 20;

- особиста порука 1, задоволено 1;

- домашній арешт 1, задоволено 1

- тримання під вартою 9, з них задоволено 9

Застава та затримання особи в якості запобіжного заходу судом не  застосовувалося.

          Слідчим суддею Шепелем К.А. розглянуто 21 клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчим суддею Порощуком П.П. – 10 клопотань.

Особисте зобов’язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов’язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов’язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.

Обов’язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов’язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов’язки скасовуються. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов’язки та роз’яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати. Контроль за виконанням особистого зобов’язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, - прокурор.

Слідчий суддя Шепель К.А. розглянув клопотання старшого слідчого СВ Жмеринського РВ УМВС про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов’язання відносно підозрюваного за ст.185 ч.3 України В. Клопотання  погоджене з прокурором. Мотивоване воно тим, що досудовим розслідуванням В. підозрюється за ст.185 ч.3 КК України у таємному викраденні чужого майна з проникненням в житло. В клопотанні ставилося питання про застосування запобіжного заходу у відношенні В. у вигляді особистого зобов'язання в зв’язку з тим, що В. вчинив тяжкий злочин, за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, а тому може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. Слідчий вважає, що з метою попередження можливості підозрюваним переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити ті злочини, у яких підозрюється, до нього слід застосувати такий запобіжний захід як особисте зобов'язання, поклавши на нього обов'язки прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора, суду на визначений ними час, не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду.  Досудовим слідством  встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 5 ст.    177 КПК України, а саме, те  що В. може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. Ухвалою суду від 27.06.2013 року клопотання задоволено. Застосовано щодо підозрюваного В. запобіжний захід у виді особистого зобов'язання. Покладено на підозрюваного В. обов’язки прибувати до слідчого, прокурора, суду по першому виклику на визначений ними час; не відлучатися із м. Жмеринка, Вінницької області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання, роботи.

Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.

Слідчим суддею Порощуком П.П. розглянуто клопотання слідчого СВ Жмеринського РВ УМВС України у Вінницької області, яке погоджене з прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно К., підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.309 ч.1, ст.315 ч.2 та ст.317 ч.2 КК України. У кримінальному провадженні встановлено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо К. покладається необхідність запобігання його спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконному впливу на свідків, а також вчиненню інших правопорушень. Беручи до уваги те, що підозрюваний К. може переховуватись від органів досудового розслідування та незаконно впливати на свідків, може вчинити інше правопорушення, підозрюється у вчиненні кримінальних злочинів, один із яких відноситься до категорії особливо тяжких та за який передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк від п'яти до дванадцяти років та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам. Ухвалою суду від 21.03.2013 року клопотання слідчого слідчого відділення Жмеринського РВ УМВС України у Вінницькій області задоволено та застосовано стосовно підозрюваного К. запобіжний захід у вигляді домашнього арешту; покладено на підозрюваного К. зобов'язання прибувати до слідчого СВ Жмеринського РВ УМВС України у Вінницькій області капітана міліції за першою вимогою; цілодобово не залишати місце постійного проживання, Жмеринського району Вінницької області, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як:

1) до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст..177 КПК України, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов’язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує;

2) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст.177 КПК України , буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;

3) до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п’яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст.177 КПК України, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;

4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років;

5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки;

6) до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв’язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених розділом ІХ КПК України або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст.177, 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Слідчим суддею Шепелем К.А. розглянуто клопотання слідчого СВ Жмеринського РВ УМВС України у Вінницькій області, яке погоджене прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно Б. - підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України. Клопотання мотивовано тим, що підозрюваний Б., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння умисно, переслідуючи мету відкритого викрадення чужого майна, схопив сумку О. та почав шарпати за неї. В наслідок таких дій О. впала на землю та отримала тілесні ушкодження, а Б. в свою чергу вирвав з її рук сумку, в якій знаходились речі останньої та гроші на суму 1100 грн. та зник з місця вчинення кримінального правопорушення. Причетність до вчинення тяжкого злочину підозрюваного підтверджується  поясненнями потерпілої та свідків. Злочин він вчинив в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, тому є особою, схильною до вчинення тяжких правопорушень, є мешканцем іншої місцевості, а тому, перебуваючи на волі, може переховуватись від слідства та суду, впливати на свідків та потерпілу, вчиняти інші правопорушення. Ухвалою суду від 19.04.2013 року клопотання  слідчого СВ Жмеринського РВ УМВС України у Вінницькій області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволено. Застосовано до Б.- запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Оскільки даний злочин вчинено з насильством відносно потерпілої, суд вважав можливим не визначати в даному випадку розмір застави.

Особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов’язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків відповідно до ст.194 КПК України і зобов’язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру. Поручителю роз’яснюється у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється або обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов’язки поручителя та наслідки їх невиконання, право на відмову від прийнятих на себе зобов’язань та порядок реалізації такого права. Поручитель може відмовитись від взятих на себе зобов’язань до виникнення підстав, які тягнуть за собою його відповідальність. У такому разі він забезпечує явку підозрюваного, обвинуваченого до органу досудового розслідування чи суду для вирішення питання про заміну йому запобіжного заходу на інший. У разі невиконання поручителем взятих на себе зобов’язань на нього накладається грошове стягнення. До неповнолітніх підозрюваних чи обвинувачених, крім запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України, може застосовуватися передання їх під нагляд батьків, опікунів чи піклувальників, а до неповнолітніх, які виховуються в дитячій установі, - передання їх під нагляд адміністрації цієї установи.

Слідчий суддя Порощук П.П. розглянув клопотання слідчого СВ Жмеринського РВ УМВС України у Вінницькій області, яке погоджене прокурором про обрання запобіжного заходу у виді особистої поруки відносно Г. підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ст.185 ч.1 та ч.2 КК України. Клопотання мотивовано тим, що підозрюваний Г. маючи на меті незаконне заволодіння чужим майном, під час уроків у школі, скориставшись відсутністю учнів викрадав належні їм мобільні телефони, якими розпорядився на власний розсуд, спричинивши власникам матеріальні збитки.

Враховуючи особу неповнолітнього підозрюваного Г., який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання та навчання в м.Жмеринка, з метою запобігання підозрюваного спробам переховуватись від органів досудового розслідування, чи будь яким чином перешкоджати кримінальному провадженню, а також враховуючи особи поручителів Г. та С., які, як вважає суд заслуговують на довіру та поручилися щодо виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, то є доцільним обрати відносно нього міру запобіжного заходу у вигляді особистої поруки під поручительство Г. та С., ухвалою суду від 18.03.2013 року клопотання слідчого СВ Жмеринського РВ УМВС України у Вінницькій області про застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки відносно підозрюваного Г. задоволено. Застосовано до Г. запобіжний захід у вигляді особистої поруки. Визначено поручителями підозрюваного Г. - мати Г. та класного керівника С., вчителя ЗОШ в м.Жмеринка. Покладено на неповнолітнього підозрюваного Г. наступні обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: прибувати до слідчого СВ Жмеринського РВ УМВС України у Вінницькій області та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту м.Жмеринка, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду. Роз’яснено поручителям їх права та обов’язки. Контроль за виконанням даної ухвали покладено на слідчого СВ Жмеринського РВ УМВС України у Вінницькій області області.

Слід зазначити, що до апеляційного суду Вінницької області протягом 1 півріччя 2013 року оскаржувалася лише 1 ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Ухвалою суду апеляційного суду Вінницької області зазначена апеляційна скарга залишена без задоволення, а ухвала суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному залишено без змін. Це свідчить про належний рівень розгляду зазначених клопотань та правильне застосування норм діючого законодавства.

Наразі суддями вже вироблена єдина практика розгляду клопотань щодо застосування запобіжних заходів згідно нового КПК України, приймаються до уваги роз’яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, крім того судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області  приймають участь у семінарах, які проводяться апеляційним судом Вінницької області. Спірних питань щодо застосування цих норм при розгляді таких клопотань не виникало.

    Вважаю за необхідне зазначене  узагальнення обговорити на оперативній нараді працівників суду.

Суддя  Жмеринського

міськрайонного суду

Вінницької області                                                                  П.П.ПОРОЩУК