Історична довідка про створення Жмеринського району
Жмеринський район у складі Вінницького округу Подільської губернії утворений відповідно до постанови ВУЦВК від 7 березня 1923 р. №311 «Про адміністративно-територіальний поділ Подільської губернії». До його складу увійшла територія частини колишніх волостей Вінницького повіту Подільської губернії: Браїлівської, Гніванської, Станіславчицької (Жмеринська міська рада, сільради: Браїлівська, Ворошилівська, Демидівська, Велика - Жмеринська, Мала - Жмеринська, Жуківецька, Людавська, Махнівська, Новоселицька, Сьомацька, Слобода-Потоцька);
За постановами ЦВК і РНК СРСР від 23 липня 1930 р. та ВУЦВК УСРР від 2 вересня 1930 р. в Українській СРР був ліквідований адміністративно територіальний поділ на округи і встановлено 503 окремі адміністративні одиниці. Жмеринський район підпорядковувався безпосередньо столиці України Харкову. З утворенням 27 лютого 1932 р. Вінницької області Жмеринський район увійшов до її складу.
Після окупації влітку 1941 р. німецькими та румунськими загарбниками Вінницька область в адміністративному плані була поділена на дві частини: північна відійшла до німецької зони окупації (т.зв. Рейхкомісаріат Україна), а південна - до румунської (т.зв.трансністрія). відмежувальна лінія між зонами окупації на Вінниччині проходила річками: Лядава, Рів і Південний Буг. Жмеринський район увійшов до Могилівського повіту Трансністрії (румунської зони окупації).
Після звільнення Вінницької області від окупантів Жмеринський район відновлено в довоєнних межах.
10 вересня 1959 р. у Вінницькій області з метою укрупнення було ліквідовано ряд районів, зокрема Копайгородський з віднесенням його території до Барського, Жмеринського і Мурованокуриловецького районів.
Відповідно до указу Президії Верховної Ради України від 30 грудня 1962 р. «Про укрупнення сільських районів Української РСР» у Вінницькій області кількість районів шляхом об’єднання було зменшено до 13. До Жмеринського району приєднано Шаргородський.
Дуже швидко стала очевидною непродуманість прийнятого рішення про укрупнення районів. Велика відстань від сільрад до райцентрів зовсім не сприяла адміністративному керівництву і створювала значні незручності для людей. А тому уже 4 січня 1965 р. було видано указ Президії Верховної Ради УРСР «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР». Відповідно до нього Вінницька область була розділена на 19 районів. Шаргородський район відновлено. З того часу територія Жмеринського району залишилась незміною.
Згідно з указом Президії Верховної Ради Української РСР від 3.03.1975 р. «Про утворення районів у містах і віднесення деяких міст Української РСР до категорії міст обласного підпорядкування» місту Жмеринці надано статус міста обласного підпорядкування.
Візитка м. Жмеринка
Жмеринка – велика вузлова станція Правобережжя України, заснована 1865 року між селами Мала Жмеринка та Велика Жмеринка на місці вирубленого дубового пралісу, в зв’язку з будівництвом залізниці Київ – Балта (1865-1870).
Жмеринський вокзал побудовано на зламі ХІХ і ХХ століть. 1999 року його внесено до реєстру державних архітектурних пам’яток національного надбання.
Статус міста Жмеринка отримала 18 листопада 1903 року. У 1904 були визначені його кордони, а з 7 січня 1905 почало діяти міське управління (спрощене). Першим міським старостою був дворянин Карл Вікентійович Вронський.
Від 3 березня 1975 року Жмеринка – місто обласного підпорядкування.
Територія – 1826 га, в тому числі під забудовою 1272 га. Площа зелених насаджень – 412 га. Місто має 290 вулиць і провулків завдовжки 94,9 км. Населення - 35752 особи (2007) рік.
З 1923 року районний центр Вінницької області. Площа району 1,2 тис. га. Населення - 37699 осіб (без м. Жмеринки). Етнічний склад – українці, росіяни, поляки, євреї.
Жмеринка з’єднує чотири сторони світу. Звідси можна виїхати будь-коли на всі чотири сторони.
Історична довідка створення
Жмеринського районного суду
Жмеринський районний народний суд створено в 1923 році з моменту утворення Жмеринського району.
Документи довоєнного періоду та під час воєнних дій (1941-1945 роки) не збереглися, лише частково збереглися документи за 1944-1945 роки.
Після тимчасової окупації, території СРСР фашистською Німеччиною і в тому числі Вінницької області, в березні 1944 року Жмеринський районний народний суд відновив свою діяльність.
З 1948 року Жмеринський районний народний суд підпорядковувався Управлінню Міністерства Юстиції по Вінницькій області.
На підставі Указу Президії Верховної Ради СРСР від 30 серпня 1956 року обласне управління Міністерства юстиції було ліквідовано і функції судового управління народними судами були передані обласному суду.
28 листопада 1957 року був ліквідований Станіславчицький район з передачею його території до складу Жмеринського району (Відповідно Указу Президії Ради УРСР від 28.11.1957).
30 грудня 1962 року відповідно Указу Президії Ради УРСР від 30.12.1962р. був ліквідований Шаргородський район і підпорядкований до Жмеринського району.
4 січня 1965 року відповідно Указу Президії Ради УРСР «Про внесення змін в адміністративне районування УРСР, відновлено Шаргородський район.
Документи Станіславчицького районного народного суду до 1957 року та Шаргородського районного народного суду до 1964 року частково були передані Жмеринському районному народному суду.
В зв’язку з ліквідацією Міністерства Юстиції УРСР, відповідно Указу Президії Верховної Ради УРСР від 21 березня 1963 року обласний суд підпорядковувався Верховному Суду УРСР, Жмеринський районний народний суд – Вінницькому обласному суду.
Указом Президії Ради УРСР від 6 жовтня 1970 року було створено Міністерство Юстиції УРСР та відділи юстиції облвиконкому. В зв’язку з створенням відділів юстиції структура і функції обласного суду змінились. 30 грудня 1970 року обласним судом були передані відділу юстиції функції управління і організації народними судами.
Указом Президента України від 15.03.2004 року Жмеринський районний суд ліквідовано.
Впродовж багатьох років на посадах професійних суддів Жмеринського районного народного суду, Жмеринського районного суду працювали: Куліков С.Г., Буденко Д.П., Дрозд Є.Г., Копайгора Є.Г., Прокопчук Ф.П., Руднєва О.Г., Василишин І.З., Лучинський М.В., Тарадай І.М., Кучеренко Г.Ф., Ковальський А.В., Петрашек Л.І., Шахінський П.І., Шепель К.А.
Історична довідка про створення
Жмеринського міського суду
Відповідно до Указу Президії Верховної Ради УРСР від 3 березня 1975 року «Про віднесення деяких міст до категорії міст обласного підпорядкування», та Постанови Ради Міністрів УРСР від 10 березня 1975 року № 123 «Про віднесення деяких міст до категорії міст обласного підпорядкування » в м. Жмеринка створений міський народний суд.
В зв’язку з ліквідацією Міністерства Юстиції УРСР, відповідно Указу Президії Верховної Ради УРСР від 21 березня 1963 року обласний суд підпорядковувався Верховному Суду УРСР, а Жмеринський міський народний суд – Вінницькому обласному суду.
Указом Президії Верховної Ради УРСР від 6 жовтня 1970 року було створено Міністерство Юстиції УРСР та відділи юстиції облвиконкому.
В зв’язку з створенням відділів юстиції, структура і функції обласного суду змінились. 30 грудня 1970 року обласним судом були передані відділу юстиції функції управління і організації народними судами.
Указом Президента України від 15.03.2004 року Жмеринський міський суд ліквідовано.
З червня 1975 року по березень 2004 року на посадах професійних суддів Жмеринського міського народного суду, Жмеринського міського суду працювали: Тарадай І.М., Жуковська Н.Ф., Ковальський А.В., Петрашек Л.І., Ковальський В.І., Патраманський І.О., Антал В.М., Камінський В.П., Верьовочніков В.М., Клапоущак С.Ю., Сенько Л.Ю.
Історична довідка створення
Жмеринського міськрайонного суду
Відповідно до Указу Президента України від 15 березня 2004 року № 328/2004 «Про внесення змін до Мережі та кількісного складу суддів місцевих судів», доручення Голови Державної судової адміністрації від 19.03.2004 року № 13-1461/04вих та з метою забезпечення належної організації діяльності місцевих судів Вінницької області:
Ліквідувати такі місцеві загальні суди:
Жмеринський міський суд;
Жмеринський районний суд;
Козятинський міський суду;
Козятинський районний суд;
Могилів-Подільський міський суд;
Могилів-Подільський районний суд;
Хмільницький міський суд;
Хмільницький районний суд.
Утворити такі місцеві загальні суди:
Жмеринський міськрайонний суд у складі 8 суддів;
Козятинський міськрайонний суд у складі 8 суддів;
Могилів-Подільський міськрайонний суд у складі 9 суддів;
Хмільницький міськрайонний суд у складі 8 суддів.
Головам Жмеринського міського суду (Ковальський В.І.), Жмеринського районного суду (Петрашек Л.І.), Козятинського районного суду (Крейдін О.О.), Могилів-Подільського міського суду (Романов П.Ф.), Могилів-Подільського районного суду (Котовський І.В.), виконуючим обов’язки голів Козятинського міського суду (Сечко В.Л.), Хмільницького міського суду (Клімик К.О.), Хмільницького районного суду (Альчук П.П.):
Попередити персонально (під підпис), згідно із статтями 49-2, 49-4 Кодексу законів про працю України, працівників відповідних судів про майбутнє вивільнення у зв’язку з ліквідацією судів.
Так 19 березня 2004 року розпочалась трудова діяльність Жмеринського міськрайонного суду, який утворено згідно Указу Президента України від 15 березня 2004 року «Про внесення змін до мережі та кількісного складу суддів місцевих суддів». Саме цим Указом ліквідовано Жмеринський міський та Жмеринський районний суди та створено на їх базі єдиний Жмеринський міськрайонний суд.
У складі суду працює 8 професійних суддів та 29 державних службовців, 4 службовці та 2 працівники робітничих професій.
Після об’єднання постало питання про спільний дах над головою і про приведення площ до нормативних вимог. Вирішити його можна було за рахунок колишньої адміністративної споруди відділу робітничого постачання по вулиці Образцова, 6. Вона стояла порожньою з 2002 року. А тим часом суд буквально тулився в двох приміщеннях, ще й на різних вулицях – як було раніше, коли існували два суди, міський та районний.
Лише в 2007 році суд змінив свою адресу. На сьогодні працівники Жмеринського міськрайонного суду мають кращі умови для виконання своїх службових обов'язків.